НТБ КНУТД

З 25 по 31 травня 2026 року в Україні тривав Національний тиждень безбар’єрності, метою якого було привернення уваги суспільства до потреби створення доступного середовища та рівних можливостей для всіх громадян, підвищення обізнаності про рішення та реформи у контексті формування безбар’єрних просторів, сервісів та інформації, а також сприяння розвитку культури поваги та гідності.

В Україні захист людей за всіма цими та іншими ознаками передбачено Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-VI. Недискримінація передбачає і гарантує рівне ставлення до всіх людей. Адже, Основним Законом – Конституцією України визначено, що усі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Це означає, що ніхто не може бути виключений або обмежений у своїх правах та можливостях через те, що він чи вона якось відрізняється від інших. До цих ознак належать стать, вік, мовні ознаки, раса, релігійні чи політичні переконання, походження і місце народження, сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність тощо. Законом заборонено будь-які обмеження чи привілеї. Проте стигматизація, стереотипи та прихована дискримінація лишаються актуальними, тому суспільство потребує постійної просвіти та розвитку інклюзивності.

Науково-технічна бібліотека КНУТД активно долучилась до цієї події. Ми постійно працюємо над тим, щоб бібліотека ставала доступною для всіх верств користувачів, незалежно від будь-яких можливостей, віку, рівня цифрової обізнаності, намагаємось формувати культуру людиноцентричної комунікації, вчитися самим і пропагувати коректну термінологію, щоб кожен користувач відчув, що йому тут будуть раді і він почуватиметься комфортно, адже його потреби враховують.

Поряд із традиційним обслуговування, бібліотека майже всі послуги пропонує онлайн, надає доступ до електронних ресурсів, підручників, методичних матеріалів, редагує списки і ставить УДК і безліч іншого. Періодично проводяться тренінги і майстер-класи по удосконаленню цифрової грамотності і користувачів, і самих бібліотекарів, щоб всі мали рівні можливості для спілкування і співпраці. Регулярно в рамках багатьох бібліотечних заходів проводиться просвітницька робота стосовно питань, що стосуються етики взаємодії з різними людьми. Оскільки ми живемо в воєнний, дуже стресовий і складний час, навколо нас, на жаль, все більше стає людей з інвалідністю, тривожних і знервованих людей, суспільство, і зокрема бібліотекарі, мають знати, як їх розуміти, як створити найбільш сприятливі умови, які допоможуть отримувати інформацію і спілкуватися.

Подолання нерівності починається з особистої відповідальності кожного:

• Аналізуйте свою мову: Уникайте узагальнень та ярликів. Обирайте етичну лексику, фокусуючись на особистості людини, а не на її відмінностях. У цьому допоможе стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності».
• Вивчайте питання інклюзії: Довідник «Без бар'єрів» пропонує чудові поради щодо етики спілкування з людьми з різними життєвими обставинами. Посібник із запобігання та протидії дискримінації буде корисним для всіх, хто зацікавлений у питаннях запобігання та протидії дискримінації. Посібник базується на Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» й на інших нормативно-правових актах щодо запобігання та протидії дискримінації в різних сферах суспільного життя в Україні.
• Реагуйте на порушення: Не підтримуйте дискримінаційні жарти та м'яко вказуйте на них оточуючим.
• Захищайте свої права: Якщо ви зіштовхнулися з дискримінацією, ви завжди маєте право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, державних органів або суду.

Ілюстрації зі сторінки «Довідника безбар’єрності» нагадують про важливе.

Детальніше тут.

22 травня 2026 року вперше у Київському національному університеті технологій та дизайну відбулася Виставка колекційних ляльок у масштабі 1:6, яка викликала значний інтерес серед студентів, викладачів, співробітників університету та киян. Захід став унікальним культурно-мистецьким проєктом, спрямованим на популяризацію творчих ідей, дизайну та мистецтва мініатюри.

У виставці брали участь 8 колекціонерів міста Києва, що представили стенди з рідкісними, сучасними та вантажними ляльками, виробництва США, Японії та Китаю. Відвідувачі мали можливість ознайомитися з різноманітними стилями, особливостями колекційних серій, реалістичною мініатюрою та авторськими ідеями щодо створення образів ляльок.

Експозиція продемонструвала високий рівень деталізації мініатюр, творчий підхід до створення композицій та поєднання мистецтва, дизайну і історичної реконструкції. Виставка стала платформою для творчого спілкування колекціонерів, університетської молоді та містян, запрошених на захід.

Локацією виставки організатори обрали простору читальну залу науково-технічної бібліотеки, яка перетворилася на майданчик творчості, натхнення та популяризації сучасного мистецтва, простір для творчого діалогу, естетичного розвитку та культурної комунікації в університетському середовищі. Ідейною натхненницею та «художницею» виставки стала Олена Котвицька ‒ завідувачка відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотеки КНУТД. Упродовж шести років пані Олена колекціонує авторські та лімітовані ляльки виробництва США і Китаю, особливу увагу приділяючи дизайнерським образам, сучасному стилю та елементам національного костюма. На виставці було представлено власну унікальну колекцію ляльок у дизайнерському одязі, що поєднує естетику моди та творче бачення авторки. Учасниками заходу також стали колеги та однодумці пані Олени, які поділяють захоплення мистецтвом колекційної ляльки та сучасного дизайну.

Висловлюємо вдячність кафедрі дизайну інтер’єру і меблів факультету дизайну за сприяння та можливість використання макетів студентських робіт для демонстрації колекцій ляльок.

Маріанна Котелевська, колекціонер, майстриня мініатюри та блогер: «Виставка, що проходила в Київському національному університеті технологій та дизайну, залишила надзвичайно теплі та яскраві враження. Для мене було великою радістю стати частиною цієї події та представити світ колекційних ляльок людям, які раніше майже не були знайомі з цим мистецтвом.

Особливо цінними стали щирі емоції відвідувачів ‒ студентів, викладачів та гостей університету. Багато хто підходив із запитаннями про ляльок, створення образів, історію цього хобі та процесу творчості. Було дуже приємно бачити справжню зацікавленість і захоплення в очах людей.

У нинішні непрості часи такі заходи мають особливе значення, адже дарують натхнення, емоції, красу та можливість хоча б ненадовго поринути у світ творчості й фантазії. Відвідувачі неодноразово дякували за атмосферу, за естетику та за почуття, які викликали наші роботи.

Щиро дякую Національному університету технологій та дизайну за організацію цієї виставки, підтримку мистецтва та створення простору, де творчість здатна об’єднувати людей, надихати й дарувати світло навіть у складні часи».

Анна Літвінова, колекціонер, майстриня мініатюри, засновник спільноти Universe of Dolls:

«Іноді виставки стають чимось більшим, ніж просто подією ‒ вони перетворюються на простір натхнення, творчості та зустрічі однодумців. Саме такою для нас стала виставка ляльок, до якої долучилася спільнота Universe of Dolls.

Universe of Dolls об’єднує людей, захоплених мистецтвом колекційних ляльок, мініатюрою, дизайном костюмів і фантазійними світами. Для нас це не лише хобі, а спосіб зберігати естетику, історії та емоції у деталях.

На виставці були представлені різні напрями лялькового мистецтва: вінтажні образи, фантазійні персонажі та авторський одяг для ляльок, у якому кожен костюм мав власний характер і настрій.

Особливо приємно, що Universe of Dolls разом із кафедрами Київського національного університету технологій та дизайну долучилися до події як партнери та спонсори подарунків для гостей. Щиро дякуємо університету за довіру, теплий прийом і можливість стати частиною цього творчого простору.

Такі події ще раз нагадують: творчість здатна об’єднувати людей і створювати маленькі дива».

Далі буде! Запрошуємо до взаємодії усіх охочих, хто цікавиться мистецтвом, дизайном, творчими експериментами та культурою сучасної мініатюри, адже бібліотека КНУТД є нашим культурним хабом, відкритим простором для креативних ідей, мистецьких зустрічей та натхненного спілкування.

У ці травневі дні, коли Україна вбирається у вишиванку, науково-технічній бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну подарували цінні видання, присвячені проблемам національної ідентичності, державотворення та духовної незламності українського народу.

Філіпчук Наталія Олександрівна, доктор педагогічних наук, провідний науковий працівник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, презентувала нові книги бібліотеці. Символічно, що відбулося це у музеї Вишивки нашого університету.

До фондів бібліотеки надійшли твори Георгія Георгійовича Філіпчука, доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України, почесного доктора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, першого заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Георгій Георгійович ‒ давній друг КНУТД, учасник та почесний гість наукових, педагогічних та соціокультурних заходів.

Подаровані праці є вагомим інтелектуальним і духовним внеском у збереження історичної пам’яті, осмислення сучасних викликів та формування національної свідомості українців.

Серед переданого ‒ монографія «Національна ідентичність: культурно-освітній вимір», у якій автор ґрунтовно аналізує роль культури й освіти у процесах державотворення та виховання української нації. Особливу увагу приділено цінностям, що зміцнюють суспільну свідомість та утверджують соборність Української держави.

Також бібліотечний фонд поповнили книги публіцистичного циклу ‒ «Напередодні “24”: світовідчування часу», «…24”: Ідентичність, Державність у вимірі війни» та «Незборимість духу». У цих працях через призму історичних подій, суспільних процесів і реалій повномасштабної війни автор розкриває питання національної пам’яті, духовної стійкості та боротьби за українську державність. Видання акцентують, що справжня сила нації полягає не лише у зброї, а насамперед у свідомості, культурі, мові, історичній пам’яті та здатності народу зберігати власний генетичний код.

Праці Георгія Філіпчука є своєрідним літописом сучасної української історії, осмисленням причин і витоків російської агресії проти України та водночас закликом до духовної єдності й відповідальності за майбутнє держави. Не випадково книги «Напередодні “24”: світовідчування часу» та «…24”: Ідентичність, Державність у вимірі війни» були представлені до номінаційного відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у галузі публіцистики та журналістики.

Є особистості, чия творчість і громадянська позиція стають дороговказом для нації, допомагаючи відновити історичну пам’ять, осмислити власне коріння та повернути народові правду про його минуле.

Вже сьогодні ці знакові видання доступні для користувачів науково-технічної бібліотеки КНУТД та є важливим джерелом для науковців, викладачів, студентства й усіх, хто цікавиться питаннями української культури, освіти, державності та національної самосвідомості.

Висловлюємо найщирішу вдячність Наталії Олександрівні та авторові Георгію Георгійовичу за добірку чудових книг, які вже поповнили наші фонди. Ваша підтримка дозволяє читачам здобувати знання, розвивати світогляд, зберігати дух єдності.

Виповнюється 100 років від дня трагічної загибелі Симона Петлюри. Він був одним із творців Української Народної Республіки, очільником Директорії УНР та головним отаманом Армії УНР. Саме за лідерства Петлюри 22 січня 1919 року відбулося урочисте проголошення універсалу Директорії про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину державу.

Актуальний Симон Петлюра зараз тим, що – на відміну від інших діячів періоду Української революції 1917–1921 років – розумів важливість армії і зброї, зауважують історики. «Не забуваймо про меч. Учімося міцніше тримати його в руках» – це відома фраза Симона Петлюра, який був міністром військових справ УНР.

25 травня 1926 року у центрі Парижа, на вулиці Расін, Самуїл Шварцбард під приводом помсти за єврейські погроми пострілами з пістолета вбив Симона Петлюру, Це вбивство – одна з найбільш драматичних і суперечливих подій української історії XX століття.

Симон Петлюра був головою Директорії УНР у 1919-1920 роках, Головним отаманом війська і флоту. Після закінчення радянсько-польської війни емігрував. Спочатку перебував у Польщі, але радянська влада вимагала його видати, потім він переїхав в Угорщину, Австрію, Швейцарію і в жовтні 1924 року – до Франції.

За Петлюрою полював Радянський Союз, і політичні вбивства українських лідерів не були для комуністів чимось поодиноким. Однак тут ситуація складніша: Петлюру не просто вбили, його зробили винним, а вбивцю – виправдали. Суд над Шварцбардом фактично перетворився на суд над Петлюрою. Вже вбитого лідера називали «організатором різанини» та «погромником», а виправдальний вирок убивці зустрічали оплесками. Дискусія про міру політичної відповідальності Петлюри триває досі.

Але жодного документа, жодного свідчення про участь Симона Петлюри в погромах чи в їх організації не існує. Навпаки, Головний отаман вживав усіх можливих заходів, щоб зупиняти і не допускати погромів. І про це свідчать численні документи та відозви за його підписом.

Петлюра був патріотом, публіцистом та літератором, завжди виступав на боці скривджених та захищав меншини.

Українські військовики, стаючи на захист убитого, запевняли, що погроми відбувалися стихійно попри сотні указів головного отамана, що забороняли будь-яке свавілля. Навіть супротивники в поглядах визнавали Петлюру справедливим, добрим та гідним поваги.

Для української громадськості та діаспори вирок 1927 року став шоком. Українські кола в Європі не змирилися з тим, що вбивця їхнього провідника отримав виправдання: вони організовували комітети пам’яті, збирали документи, звертались до преси, друкували наклади та проводили пам’ятні акції, намагаючись протиставити масиви документів тій публічній наративній хвилі, яка працювала на дискредитацію Петлюри. Правових важелів домогтися скасування вердикту було вкрай обмежено – виправдальний вердикт присяжних у Франції фактично завершив справу, а поширення пропаганди зробило історичну платформу для дискредитації українського руху.

Вбивство і виправдання вбивці стали перемогою радянської пропаганди та ударом по українській ідеї. Але історія довела, що знищити ідею незалежної України не можна – навіть убивши її лідера.

Петлюру поховали на цвинтарі Монпарнас у Парижі.

16 травня 2005 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про увічнення пам’яті Симона Петлюри та встановлення йому пам’ятників в місті Києві та інших місцях, присвоєння окремим військовим частинам його імені. На честь Симона Петлюри названі вулиці у Львові, Рівному, Тернополі, Стрию, Івано-Франківську та Києві; пам’ятник Симону Петлюрі встановлено в Рівному.

У Парижі також діє Українська бібліотека, яка носить ім’я Симона Петлюри.

18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу — однієї з найтрагічніших сторінок нашої спільної історії. Цю дату було встановлено офіційною Постановою Верховної Ради України № 792-VIII від 12 листопада 2015 року, яка визнала геноцидом депортацію кримських татар у 1944 році.

Саме цього дня у 1944 році радянський тоталітарний режим розпочав масову депортацію кримських татар із їхньої історичної батьківщини — Криму. Цей злочин став цілеспрямованою спробою знищення кримських татар як корінного народу, позбавлення їх дому, мови, культури, історичної пам’яті та права на майбутнє.

Вивчення історії депортації та її наслідків є важливим не лише для формування історичних знань, а й для розвитку у здобувачів вищої освіти громадянської свідомості та прав людини, національної пам’яті. Це особливо актуально в умовах триваючої тимчасової російської окупації Криму та війни Росії проти України

Протягом 18-20 травня людей викидали з домівок і насильно вивозили у віддалені регіони СРСР без права повернення. О 3 годині ранку 18 травня співробітники НКВД, яких до цієї справи було залучено 32 тис, вдиралися в будинки, виділяли на збори від кількох хвилин до півгодини і зганяли людей. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Для перевезення яких було використано 67 ешелонів. За ці дні депортовано понад 180 тис. кримських татар.

Для багатьох ця дорога стала останньою: тисячі кримських татар загинули ще під час примусового переселення, а десятки тисяч — у перші роки вигнання через голод, хвороби та нелюдські умови життя. За офіційними даними НКВС лише за перші півтора року депортації загинуло майже 30 000 кримських татар, проте, число, підраховане Національним рухом кримськотатарського народу, є значно більшим.

Радянський режим намагався стерти саму пам’ять про кримських татар: ліквідував кримськотатарську автономію, заборонив етнонім «кримські татари», знищував мову, культуру та історію, забороняв повертатися на Батьківщину.

У наш час Крим залишається територією системних порушень прав людини: політичні репресії та правосуддя, дискримінація; примусова мобілізація; колонізація; інформаційна ізоляція.

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу є не лише даниною минулому — це протест проти дій РФ яка  продовжує політику геноциду 1944 року. Ключовою метою України залишається деокупація та повне відновлення прав кримськотатарського народу.

У Київському національному університеті технологій та дизайну в межах Тижня науки в КНУТД – 2026», який триває з 11 по 28 травня до Дня науки успішно проведено інтерактивний науковий квест «Вектори науки: шлях молодих дослідників». Квест поєднував елементи гейміфікації, командної роботи та практичного навчання, що сприяло розвитку інформаційної культури та дослідницьких компетентностей здобувачів освіти.

Науково-інформаційний захід об’єднав студентів різних освітніх програм: «Майстерність актора театру і кіно», «Комп’ютерні науки», «Моделювання, конструювання та художнє оздоблення виробів легкої промисловості», «Графічного дизайну», «Фітнес та фізкультурно-оздоровчі технології», «Прикладна механіка». Команди складалися з учасників наукових гуртків, які мали змогу перевірити та вдосконалити свої навички роботи з науковою інформацією у форматі командної ділової гри.

З вітальним словом до студентів звернулася проректорка з наукової та міжнародної діяльності КНУТД, професор Людмила Ганущак-Єфіменко, яка поділилася досвідом про власний шлях у науці, наголосивши, що саме наполегливість, дослідницький інтерес, постійний розвиток відкривають широкі можливості для професійного становлення. Проректорка підкреслила, що наукова діяльність не лише сприяє особистому успіху й формує інноваційне майбутнє держави. Знаходити й аналізувати якісну інформацію, формулювати та відстоювати свою професійну позицію є важливою навичкою, яка визначає наше сьогодення та створює інтелектуальний потенціал країни. Людмила Михайлівна запропонувала сучасний формат відкритого діалогу ‒ «каву з проректором», коли у дружній атмосфері вільного обговорення питань життя студентської спільноти, лідерства та підтримки народжуватимуться нові ідеї.

Захід було організовано та проведено науково-технічною бібліотекою за сприяння начальника науково-дослідної частини Людмили Галавської та начальника відділу інформаційного забезпечення та трансферу технологій Олени Єршової.

Підтримати свої вихованців – учасників наукових гуртків, прийшли наукові керівники, а деякі з них долучилися до командної роботи разом із студентами: Тетяна Струмінська («Мистецтво та мода: творчий погляд на проєктування»), Олександр Манойленко («Polygon»), Ольга Внукова (Спортивна педагогіка).

Учасниками квесту було сформовано п’ять команд з креативними назвати: «Шість Сім», «Матіоли цвіт», «Дружба», «Спортсмени та механіки», «Коаліція прийдешніх».

Директока бібліотеки Тетяна Букорос презентувала логіку квесту, правила гри, вручила учасникам маршрутні листи команд, картки станцій квесту та рольові бейжди для кожного учасника.

Команди проходили тематичні станції «Підбери ключі!», «Цифрові технології», «KNUTD news», «Оформи результат», «Машина часу», «Бібліотечна скарбниця», що відображали ключові етапи дослідницької діяльності: від формування коректного пошукового запиту до відбору якісних джерел та їх правильного бібліографічного оформлення. Під час квесту студенти активно працювали з електронними ресурсами, каталогом бібліотеки та книжковим фондом.

Модераторами станцій квесту (вони ж і автори програми квесту) стали працівники науково-технічної бібліотеки. Людмила Крехова, Олександра Чепілко, Олена Котвицька, Тетяна Ткаченко, Ніна Наталушко, Наталія Ніколаєва, Тетяна Лісанова.

Учасники квесту переконалися, що науковий пошук може бути захопливим, сучасним, інтерактивним, цікавим, іноді пригодницьким, а командна атмосфера надихаючою.

Перемогла дружба: команди продемонстрували не тільки високий рівень інформаційної грамотності, критичного мислення та ефективної командної взаємодії, а проявили креативність та почуття гумору, отримавши за це від модераторів додаткові бали. За результатами проходження квесту всі учасники отримали сертифікати «за набуття компетентностей ефективного пошуку, аналізу і використання наукової інформації, популяризацію принципів академічної доброчесності та сучасних цифрових інструментів дослідника».

Щиро дякуємо учасникам квесту за впевнені кроки у науковому пошуку, жагу до знань та прагнення розвивати українську науку.

Бажаємо невичерпного натхнення, нових відкриттів, успішної реалізації всіх дослідницьких задумів, нових інтелектуальних перемог!

24 квітня 2026 року в Київському національному університеті технологій та дизайну в рамках відзначення Міжнародного дня ДНК втретє поспіль відбувся міжнародний науковий семінар.

Захід було проведено з метою відзначення ювілею першовідкривача мутагенної дії екзогенних ДНК Миколи Тарнавського (1906–1953), самобутнього вченого, геніального українського генетика і чесного громадянина.

У семінарі взяли участь 109 учасників, зокрема представники таких закладів вищої освіти: ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Національного університету харчових технологій, Києво-Могилянської академії, Кембриджського університету, Кембридж, Велика Британія; Лондонського університету королеви Марії, Велика Британія, також Ontario Genomics, некомерційної організації, Онтаріо, Канада.

Відкрила конференцію завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра КНУТД Олена Мокроусова, доктор технічних наук, професор, яка зазначила мету наукового семінару — не лише вшанування історії відкриття ДНК, популяризація ролі українських учених у розвитку генетики, але й висвітлення сучасних досягнень біотехнології та міждисциплінарних досліджень.

З вітальним словом до гостей та учасників міжнародного наукового семінару звернулася проректор з наукової та міжнародної діяльності КНУТД Людмила Ганущак-Єфіменко, доктор економічних наук, професор, яка наголосила на стійкості науки в університеті, яка гідно витримує випробування часом і суворими обставинами та демонструє значні досягнення у дослідницької діяльності й міжнародних проєктах, а також у нових ініціативах, таких як «Наукова весна», де Міжнародний день ДНК стає яскравою подією. Проектор побажала учасникам і поважним гостям плідної роботи, цікавих дискусій та подальшого розвитку системного підходу до вивчення, навчання та впровадження досягнень молекулярної генетики та поширення форматів заходів.

Тетяна Деркач, декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій КНУТД, доктор педагогічних наук, професор, привітала учасників наукового семінару та наголосила, що в сучасному науковому просторі надзвичайно важливо не лише рухатися вперед, відкривати нові горизонти, а також – зберігати інтерес до наукових традицій. Декан у розповіді про основні досягнення та трагічні етапи життя героя Дня ДНК-2026 назвала Миколу Тарнавського символом відданості науковим переконанням, чесності та професійної відповідальності.

Модератором наукового семінару виступила Тетяна Щербатюк, автор ідеї та голова оргкомітету семінару, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра КНУТД, доктор біологічних наук, професор.

Алла Мадіч (Alla Madich), DSc, PhD, Prof. Assistant, Transgenic Technologist The Genetics Department The University of Cambridge, United Kingdom, біотехнолог галузі клітинних технологій, чия плідна робота в Україні відображена в Енциклопедії Сучасної України, відкрила Міжнародний семінар яскравою та насиченою лекцією «Науковий портрет українського генетика Миколи Тарнавського. Як медуза спричинила революційні зміни у клітинній біології. Управління генетичним кодом - Gene Drive Engineering».

Учасники виявили жвавий інтерес до практичного застосування Gene Drive Engineering, технології примусового швидкого успадкування певної ознаки в популяції, яка, обходячи традиційні менделівські закони, дозволяє швидко поширювати нові ознаки з метою модифікації або придушення цілих популяцій, а також не залишили без уваги традиції Кембриджського університету.

Сергій Науменко, спеціаліст з геномної біоінформатики програми скринінгу новонароджених провінції Онтаріо, Канада, кандидат біологічних наук, у своїй доповіді "Геномний скринінг новонароджених" узагальнив основні сучасні підходи та проєкти, спрямовані на діагностику моногенних захворювань що пов’язані із мутацією одного гена, та призводять до серйозних метаболічних порушень.

Тетяна Клименко, викладач факультету біологічних і поведінкових наук Лондонського університету королеви Марії (Велика Британія), PhD, FHEA, FIBMS, провідна вчена, лекторка та популярізаторка досягнень біомедицини, у своїй лекції «Генетичні вакцини: ключові уроки масового застосування» надала послідовний обґрунтований та незаангажований аналіз сучасних постгеномних технологій, спрямованих на створення і виробництво молекулярно- генетичних вакцин.

Юлія Швець, доцент кафедри біомедицини Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини», КНУ імені Тараса Шевченка; науковий консультант компанії Lilo, кандидат біологічних наук, доцент, автор книги «Біологічні основи інфекційних процесів бактеріальної етіології», перший розробник робочої програми навчальної дисципліни «Імунологія та імунобіотехнологія, яка викладається студентам факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, відвідала КНУТД у оф-лайн форматі. Лекція Юлії Швець «Взаємодія мікробіому та геному людини» збагатила учасників семінару теоретичними знаннями та практичними рекомендаціями щодо організації здорового харчування, чим викликала жвавий інтерес, незважаючи на третю годину напруженої інтелектуальної роботи.

Вдруге у роботі семінару дистанційно взяли участь студенти Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, які під науковим керівництвом Анатолія Єгоренкова, доцента кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики НМУ імені О. О. Богомольця підготували відеоматеріали - навчальні ролики: «Наномашини для онкотерапії» (автор Аліна Солдатенко, студентка другого медичного факультету МУ імені О. О. Богомольця) та «ДНК орігами» (автор Богдана Ободзінська, першого курсу факультету педіатрії НМУ імені О.О. Богомольця).

У роботі міжнародного наукового семінару «День ДНК-2026» взяли активну участь студенти та викладачі факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, інституту культури і креативних індустрій, факультету дизайну, факультету інженерії та інформаційних технологій КНУТД та науково-технічної бібліотеки, зокрема Олена Котвицька, завідувачка відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення науково-технічної бібліотеки, автор принту «Наукова мапа України», презентувала футболки з символікою проєкту «Стежками видатних земляків-науковців».

Тетяна Букорос, директор науково-технічної бібліотеки Київського національного університету технологій та дизайну, кандидат політичних наук, доцент, в підсумковому слові наголосила, що важливим кроком для розвітку проекту, який започаткували три роки тому, стало створення на сайті бібліотеки сторінки «День ДНК» з хронікою освітньо-наукового культурологічного проєкту «Стежками видатних земляків-науковців». Це дозволяє систематизувати знання, зберігати наукову пам’ять і робити її доступною для ширшої аудиторії.

Отже, міжнародний науковий семінар «День ДНК-2026 – це не лише наукова подія, а частина великого процесу популяризації науки, інтеграції знань і формування інтелектуального потенціалу суспільства.

Організаційний комітет висловлює щиру вдячність усім доповідачам і учасникам семінару та запрошує до участі  у 2027 році!

Спільнота КНУТД продовжує відкривати для себе маловідомі сторінки історичної та культурної спадщини України за допомогою екскурсій, організованих Первинною профспілковою організацією КНУТД. Цього разу це була мандрівка по Житомирщині, яка відбулася 25 квітня 2026 року.

Романтичного настрою подорожі задала перша зупинка у Солотвино, з мальовничим озером, господарями якого є пара лебедів та будиночком «Рибака», який як старовинна скриня зберігає речі декоративно-прикладного мистецтва місцевих майстринь.

Своєю суворою красою зовні та внутрішнім світлом вразив Костел Святої Клари у Городківці, оточений віковими липами на березі ставу. Ініціатором будівництва храму був польський письменник Є. Івановський, який присвятив костел святій Кларі, покровительці своєї матері. Храм освятили у 1913 році. За будівництво відповідали польські майстри під керівництвом архітектора Е. Яблонського. Поєднання елементів романського та готичного стилів надають костелу казковий вигляд середньовічного замку, що створює особливий шарм.

Гостинно зустрів Бердичів - місто-фортеця,  яке неофіційно називають «Волинським Єрусалимом» через його глибоку єврейську історію. Місто відоме як перехрестя чотирьох культур: української, польської, єврейської та французької.

Співробітники КНУТД відвідали величний Монастир босих кармелітів (Klasztor warowny Karmelitów) – католицький монастир XVІІ століття, пам’ятку архітектури, з 1998 року Всеукраїнський санктуарій Матері Божої святого скапулярію. Санктуарій Бердичівської Богородиці розташований в архітектурному комплексі XV-XVIII ст., що включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костел.

З Бердичівом пов’язана  історія кохання французького письменника Оноре де Бальзака  та графині Евеліни Ганської. В Костелі Святої Варвари відбулося вінчання пари, після 17 років активного листування. Поруч з містечком, у селищі Верхівня Ружинського району зберігся граціозний маєток Ганських у стилі ампір, родинна церква, винний погреб, господарські будівлі, в оточенні пейзажного парку.

Перлиною споруди виявились ліплення, що збереглися у первинному вигляді, не дивлячись на поважний вік та музей Оноре де Бальзака. Зараз тут розміщується Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу, впорядковано парк, відновлена церква, відкрито вхід до родинної усипальниці.

Мандрівка виявилась чудовою! Вона вразила архітектурним розмаїттям, глибинною історією, романтизмом, літературою, а ще чудовими краєвидами «ланів широкополих», та лелекою, що ходить за трактором по чорній, свіжій ріллі.

Висловлюємо подяку нашій Первинній профспілковій організації за можливість долучитися до мандрівок чарівними містами України.

28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. Тема 2026 року, визначена Міжнародною організацією праці, — формування здорового психосоціального робочого середовища.

Сьогодні безпека праці — це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.

Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження — це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.  Бо в основі безпеки праці завжди стоїть людина.

Система безпеки праці на підприємстві не обмежується одним документом. Вона базується на цілій системі законів, підзаконних актів, стандартів і правил, які регулюють усі аспекти роботи.

Основні законодавчі акти з охорони праці в Україні:

• Конституція України – це основний документ держави, який закладає базові принципи безпеки праці. У ній закріплено згідно ст. 43 кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
• Кодекс законів про працю України – регулює трудові відносини і містить норми, які безпосередньо стосуються безпеки праці. Зокрема Глава XI КЗпП (ст. 153 та 173-1) встановлює обов’язки роботодавця створювати безпечні умови.
• Закон України «Про охорону праці» – це ключовий спеціалізований документ, який деталізує вимоги до безпеки праці. У ньому визначено систему управління,  охороною праці, обов’язки роботодавця, права працівників, вимоги до навчання та інструктажів. Фактично, цей закон є основою, на яку спираються всі інші закони про охорону праці.
• Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Цей документ регулює питання компенсацій і страхування у разі нещасних випадків. Він визначає порядок виплат постраждалим, відповідальність роботодавця, механізм соціального захисту.

Підзаконні нормативно правові акти з охорони праці:

Постанови Кабінету Міністрів України.

Накази міністерств та інших центральних органів.

Галузеві правила, положення та інструкції.

Національні стандарти та технічні регламенти.

Література з питань охорони праці розміщена у читальній залі обслуговування читачів (прим. 1-0394).