НТБ КНУТД

Щороку 21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Мова – це історія та сучасність народу, його світогляд, спільне культурне надбання, основа національної ідентичності та збереження самобутності. Це не просто найважливіший інструмент спілкування людей, пізнання світу, передачі досвіду із покоління в покоління – це те, що об’єднує людей, а націю робить сильною.

Сьогодні, коли Україна відстоює свою свободу, мова стала одним із найважливіших засобів зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки: вона об’єднує людей, формує національну самосвідомість і демонструє нашу стійкість перед викликами.

Мова є ключовим фактором, що допомагає згуртувати суспільство, зміцнити дух нації та підтримати українських воїнів. Саме тому важливо не просто розмовляти українською, читати та писати, а й думати, вивчати, плекати, розвивати, передавати у спадок.

Науково-технічна бібліотека КНУТД  у своїй щоденній роботі  керується Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Ми спрямовуємо свою роботу на підтвердження верховенства української мови як єдиної державної мови та зміцнення її ролі в українському суспільстві.

Книжкова виставка «Українська мова — духовний скарб нації», до Міжнародного дня рідної мови, розширить та удосконалить мовно-культурний і мовно-інформаційний простір університетської спільноти.

Видання можна замовити у читальному залі № 1-0394 (центрі обслуговування читачів) або  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

Цьогоріч пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"

НТБ КНУТД у цей день розповідає своїм користувачам про видання із фондів  бібліотеки — Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева та ін. – Харків, 2015. Ця книга — реквієм, вона присвячена тим, хто віддав найцінніше — своє життя за вільну Україну. Вона написана заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців.

Для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України — Героїв Небесної Сотні Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 21 листопада 2018 р. № 1017 про державні іменні стипендії найкращим молодим вченим. Стипендії засновано у таких номінаціях: стипендія імені Дмитра Максимова, стипендія імені Назарія Войтовича, стипендія імені Романа Гурика, стипендія імені Устима Голоднюка, стипендія імені Юрія Поправки. На здобуття стипендій можуть висуватися наукові, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти, докторанти закладів вищої освіти та наукових установ.

Видання «Небесна сотня»  та інші книги про Революцію Гідності знаходяться у читальній залі науково-технічної бібліотеки (прим. 1-0394).

Напередодні 14 лютого ‒ Міжнародного дня дарування книги, фонди науково-технічної бібліотеки КНУТД отримали сучасні популярні видання. Особливо радіємо, що це книги Видавництва «ArtHuss», місією якого є «розвивати креативну професійну спільноту, розповідати легко про складне, розширити світогляд читачів і наповнити життя красою та естетикою».

5 лютого 2026 року викладачі факультету дизайну КНУТД та студенти кафедри дизайну інтер’єру і меблів відвідали презентацію книги «Дизайн як бізнес» Катерини Саніної, відомої дизайнерки, бізнес-консультантки, тренерки для дизайнерів і декораторів інтер'єру, засновниця спільноти професійних дизайнерів і декораторів DAH в книгарні «Сенс». Живе спілкування з автором столо унікальною можливістю глибше зрозуміти задум, задати питання, отримати фото з автором.

Дякуємо Катерині Саніній за подаровані НТБ КНУТД примірники книги. «Дизайн як бізнес» ‒ видання, призначене для дизайнерів середовища, висвітлює різні аспекти, з якими стикається дизайнер інтер’єру в своїй творчій діяльності. Праця охоплює теоретичні знання та практичні відомості для формування необхідних компетентностей здобувачів освіти, що навчаються на освітніх програмах спеціальності «Дизайн» в КНУТД. Це також практичний посібник для дизайнерів інтер’єру та власників студій.

Під час Q&A сесії деканка факультету дизайну , доктор технічної наук, професор Калина Пашкевич взяла участь у дискусії щодо майбутнього українського дизайну. Студенти мали можливість почути коментарі авторки Катерини Саніної про досвід і вибір перетворювати творчість на усвідомлений бізнес.

Колектив науково-технічної бібліотеки Київського національного університету технологій та дизайну висловлює щиру вдячність факультету дизайну, деканці факультету Калині Пашкевич, завідувачу кафедри дизайну інтер'єру і меблів Данилу Косенко та студентам за передані подарунки від авторки, поширення і популяризацію професійної літератури!

"В пошуках втраченого сенсу" називається виставковий проєкт українського художника Матвія Вайсберга, організований в НЦ Український Дім за участі НІМЗ "Бабин Яр" до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. Виставка мала такий резонанс та таку кількість відвідувачів, що було прийнято рішення про продовження її ще на тиждень, до 22 лютого 2026 року.

Матвій Вайсберг - наш сучасник, наш співвітчизник, людина з оголеними нервами, митець, що пропускає історію українського і єврейського народів через власне серце, тонко відчуває час і відгукується на його виклики. Табір Біркенау-Аушвіц, Бабин Яр, зниклі містечка Литви, України і Білорусі, які залишились в зашифрованих архітектурних деталях старих споруд, залишках старих кладовищ...

Говорячи про Голокост, не можна оминути і тему радянського антисемітизму. Він проявлявся в тому, як вперто замовчувалася трагедія Бабиного Яру, як одразу після звільнення Києва всі цифри були засекречені, а смерті знецінені. Моторошні кадри хроніки початку 50-х рр. в одному із залів виставки показують, як місце розстрілів буквально зрівнюють із землею бульдозерами і заливають відходами цегельного виробництва. Наслідком цих дій стала страшна Куренівська трагедія, в результаті якої загинуло близько 1500 людей. В сусідньому залі немає картин. Там просто звучить музика, симфонія  № 1 "Бабин Яр" Дмитра Клебанова. Вона була написана одразу після закінчення Другої світової війни, в 1945 році, і виконана за життя автора тільки один раз, в 1947 році. Після цього симфонію було заборонено до виконання, а ім'я композитора маргіналізовано.

Серед тем, яким присвячена виставка, не тільки Голокост. Наприклад, цілий зал присвячений Майдану. Цей цикл картин створено з кінця січня і до початку березня 2014 року, за щоденними гарячими враженнями. Картини передають шалену енергетику і напруження тих днів і подій, найдраматичніші їхні моменти.

В експозиції виставки багато зовсім нових картин, присвячених Києву, війні, блекаутам і тривогам, київським вікнам, небу, хмарам...

Зворушлива історія написання циклу "Дорожній щоденник". Ще перед початком повномаштабного вторгнення автор, людина старшого віку, на кілька днів виїхав за кордон, і коли все почалося, як і всі, дуже емоційно переживав події в Україні. Він купив у Польщі набір чорного картону, і кожен день писав по картині, на яких і біль, і горе, і страх, і віра в Перемогу, і смерть, і життя... Після того, як останній аркуш було використано, художник повернувся в Київ. Він бере дуже активну участь у волонтерському русі, передає картини і кошти для ЗСУ, розповідає світу про нашу війну.

Матвій Вайсберг торкається в своїй творчості філософських і релігійних тем, переосмислює Творення світу, пише пейзажі і портрети, серед яких виділяються портрети сина і батька, так схожих один на одного.

Цілком в контексті наших реалій на виставці дуже холодно. Цей холод навіть здається спецефектом виставки, організованим для глибшого розуміння думки автора. Але це, звичайно, не так. Просто майте це на увазі, коли в останні дні виставки завітаєте на неї, щоб побачити все на власні очі! Одягайтесь тепліше і глибоких вам вражень!

Текст : Олександра Чепілко

Зробіть благородну справу & поділіться частинкою кохання:

подаруйте КНИГУ бібліотеці!

 Подарована Вами книга стане не просто подарунком бібліотеці

вона відкриє

новий світ наукових знань & красу художнього слова

для читачів

науково-технічної бібліотеки КНУТД.

P.S. НТБ КНУТД із задоволенням ділиться вже отриманим подарунком: дизайн плакату «Подаруй бібліотеці «книгу!» розроблено нашою читачкою - студенткою Київського фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД, факультету графічний дизайн Анастасією Кудровою.

Щорічно 11 лютого у світі відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці ‒ International Day of Women and Girls in Science.

Цей день «заснований для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат» (з резолюції 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року).

Жінки та дівчата КНУТД є впливовими учасниками системи європейської освіти й глобального наукового простору, які формують академічне середовище університету, гармонійно поєднуючи традиції й інновації, забезпечуючи наступність досвіду та знань, створюючи умови для розвитку творчості, наукових дискусій і плюралізму думок. Такий підхід ґрунтується на принципах рівності та не залежить від статі, віку, расової належності чи віросповідання.

Науковий потенціал спільноти КНУТД спрямований на підвищення науково-технічного рівня університету в умовах воєнного часу та на забезпечення післявоєнного відновлення країни.

Наукові проєкти, реалізовані жінками-вченими в КНУТД, становлять важливу складову науково-освітнього екосистеми університету. Щороку обсяг і значущість цих досліджень зростають, посилюючи внесок у розвиток української науки та зміцнюючи позиції університету в національних і міжнародних рейтингах.

З глибокою повагою та шаною від НТБ сьогодні вітаємо науковиць, докторанток, аспіранток та студенток Київського національного університету технологій та дизайну зі святом, дякуємо за натхненну працю заради розвитку української науки і освіти!

Якщо ви чекаєте від віршів голої правдивої емоції: непричесаної, не завжди красивої, але відвертої - прочитайте поетичну збірку "Абрикоси Донбасу". Всю.

Вона перекладена та опублікована понад 20 мовами, вийшла у Польщі, США, Франції, Естонії, Швеції, Чехії… Разом з музикантом Марком Токарем було створено музичний проєкт «Абрикоси Донбасу».

Вірші поетки шепочуть про мир на Донбасі до 2014 року, і кричать про війну з 2014 року. Вона не милується краєвидами, а пропускає їх через серце, все розуміючи і всьому знаючи ціну. Прочитавши ці поезії, я краще стала розуміти, чому ті, хто там народились, не можуть вирвати Донбас зі спогадів, і з душі.

Традиція дарування книги бібліотеці вважається однією з людських чеснот. Меценатство у цій формі є виявом щирої турботи про поширення знань, підтримку освіти та розвиток культурного простору. Подарована книга стає не просто матеріальним внеском, а символом довіри та інвестицією в інтелектуальний потенціал суспільства. Завдяки меценатам бібліотеки збагачують свої фонди, відкривають читачам нові імена, ідеї та наукові здобутки, виконуючи свою місію осередків просвіти, духовності й безперервного навчання.

Особливо актуальними для спільноти університету, зокрема студентів, є нові наукові здобутки та дослідження, опубліковані у монографіях, періодичних виданнях, підручниках.

Колектив науково-технічної бібліотеки Київського національного університету технологій та дизайну висловлює щиру вдячність кафедрі маркетингу факультету економіки та управління та стейкхолдеру кафедри маркетингу – Ромату Євгену Вікторовичу, доктору наук з державного управління, професору кафедри реклами та зв’язків з громадськістю ННІ журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голові Спілки рекламістів України за подаровані книги у декількох екземплярах. Це монографії видавництва «Студцентр»: «Сучасний маркетинг: тренди, інновації, інструменти» за редакцією Є. В. Ромата, С. Ф. Смерічевського, «Маркетинг у публічному управлінні: генезис і перспективи» авторства Є. В. Ромата, В. М. Бондаренка, Ю. В. Гаврилечка, «Бренд-менеджмент: вимір глобальний, вибір локальний» за редакцією Євгена Ромата та підручник його авторства «Маркетингові комунікації».

Подаровані видання, які вже знаходяться на полицях у читальному залі науково-технічної бібліотеки КНУТД, містять результати досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних (Польща) вчених-маркетологів, присвячених розвитку теоретичних положень і практики використання концепції маркетингу, впровадженню маркетингу у вітчизняну практику публічного управління, концепції бренд-менеджменту; а підручник «Маркетингові комунікації» розкриє базові засади одного з напрямів маркетингової діяльності – маркетингової комунікації.

Кафедрою маркетингу ФЕУ також презентовано бібліотеці окремі випуски першого в Україні маркетингового журналу «Маркетинг і реклама». На шпальтах №4/2025 журналу опубліковано статтю «Рекрутингова реклама в умовах повномасштабної війни: мотивація та креатив» завідувачки кафедри маркетингу та комунікацій дизайну КНУТД, кандидатки економічних наук, доцентки Олени Євсейцевої (у співавторстві)

У публікації розглянута проблематика рекрутингової реклами в умовах повномасштабної війни. Автори торкаються питань ролі соціальної реклами в залученні до лав Збройних сил України та інших силових структур нового поповнення; мотивації, яка при цьому використовується; та чи являється така реклама професійно-креативною і чи має вона бути яскраво-творчою. Влучно-короткий огляд історії створення рекрутингової реклами до аналізу її українського сьогодення зосереджує увагу читача на засобах та формах, які спрямовані на головне: необхідності поповнення кількості захисників України.

НТБ КНУТД щиро і безмежно вдячна за подаровані видання, бо впевнені – вони стануть не просто важливою частиною фонду бібліотеки університету, а й поглиблять наукові знання та професійне зростання студентської аудиторії. Запрошуємо ознайомитися з новинками у читальних залах НТБ КНУТД та скористатися ресурсами для навчання й наукових досліджень.

Бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, став однією з найвідоміших подій Першої російсько-української війни, яка тривала з грудня 1917 по травень 1918 року. Ця війна була спричинена прагненням більшовицького уряду росії підкорити Українську Народну Республіку, проголошену Центральною Радою.

Сили ворога, під час наступу на Київ були у декілька разів більшими (за різними даними, більшовиків було від 4 до 6-7 тисяч проти 520 українських бійців), але це не зупинило молодих Героїв. Бій тривав кілька годин. Втрати більшовиків складали до 300 убитих.  Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти, проте частина студентів, яка брали участь у битві, вийшли на станцію Крути, яка вже була захоплена червоноармійцями. 27 юнаків потрапили у полон, їх катували, а потім стратили.

Завдяки київським студентам, які зупинили наступ більшовиків під Крутами 9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір, відповідно до якого УНР була визнана  самостійною державою.

Близько 30 юнаків, які були страчені більшовиками, поховали біля Аскольдової могили. Всі вони - герої Крут,  на сьогодні відомо прізвища 20 захисників. Шануємо пам’ять українців, які віддали своє життя у бою за Україну.

Сьогодні українські воїни знову дають бій російським загарбникам по всій лінії фронту та щохвилини доводять - Україна була, є і буде вільною і незалежною!

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення. Вона повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році. Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.

Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.

Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті