НТБ КНУТД

Стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення. Вона повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році. Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.

Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.

Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.

За метеріалами Українського інституту національної пам'яті

В Україні 20 січня – День вшанування захисників Донецького аеропорту. Сьогодні десять років, як завершилися бої за летовище, що тривали з травня 2014-го. Укрінформ

Наказ про встановлення 20 січня Днем вшанування захисників ДАПу ухвалили спільно міністр оборони із головнокомандувачем Збройних сил України у 2022 році. До того в Україні 16 січня вшановували пам’ять «кіборгів», передає Укрінформ.

Українські військові, добровольці, медики й волонтери 242 дні протистояли навалі російських окупаційних військ та проросійським бойовикам. Затято відстоювали клаптик української землі, на якому розташовувався міжнародний аеропорт «Донецьк».

«Люди вистояли, не витримав бетон», – цей легендарний вислів описує безстрашність і незламність захисників Донецького аеропорту, яких стали називати «кіборгами». Він коротко охарактеризував тривалий час протистояння на невеликому плацдармі.

Зоною бойових дій стало летовище, відкрите 1933 року та новий термінал. Саме його проросійські незаконні збройні формування підірвали 20 січня 2015 року, остаточно перетворивши летовище на руїни.

Уперше ж російські загарбники безуспішно спробували захопити аеропорт 17 квітня 2014 року, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися. Друга спроба противника взяти під контроль ДАП відбулася 26 травня. Саме ця дата вважається початком відліку боїв за Донецький аеропорт. Тоді у новий термінал зайшли підрозділи російських військ і бойовиків. Завдяки скоординованим діям українська авіація та наземні сили витіснили ворога із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО.

Пізніше були нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але українські воїни не здавали позицій і під шквальним вогнем тримали оборону. Вже на початку вересня 2014 року в аеропорту розпочалися важкі бої – ворог активізував наступ усупереч Мінським домовленостям.

Українські військовослужбовці утримували старий і новий термінали. Опорним пунктом сил АТО було селище Піски – через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки.

Проросійські сили систематично штурмували термінали, займали нові позиції, втрачали їх і знову готували штурми. Унаслідок боїв руйнувалася інфраструктура аеропорту – у грудні 2014 року значних пошкоджень зазнав старий термінал. А 13 січня 2015 року, після майже восьми місяців щоденних обстрілів, обвалилася диспетчерська вежа Донецького аеропорту, яку утримували українські бійці. Вона була «очима» захисників ДАПу і стала символом їхнього героїзму та оборони летовища загалом.

У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи – на фінальних етапах битви українські воїни утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював супротивник. Коли 20 січня проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників. 22 січня 2015 року вцілілі оборонці вийшли з термінала. Ця дата вважається днем, коли Донецький аеропорт було повністю зруйновано.

Приклад захисників Донецького аеропорту продовжує надихати нове покоління захисників та захисниць на здобуття перемог в ім’я України, зазначив головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський. Про це ідеться на сторінці головнокомандувача у Фейсбуці.

"Українських захисників російські загарбники назвали "кіборгами", бо не могли зрозуміти, чому гарнізон летовища ніяк не вдається взяти штурмом", - підкреслив Сирський.

"Тоді, - зазначив генерал, - наші воїни продемонстрували неабияку мужність, сталевий дух та надзвичайну витримку. Вони стали справжнім символом неймовірної стійкості та відваги українського народу, який і досі продовжує героїчно боротися за незалежність своєї країни".

Оборона Донецького аеропорту зірвала плани російських загарбників й скувала дії ворожих військ, закарбувавшись в пам’яті як одна зі знакових сторінок сучасної мілітарної історії, заявив Сирський.

"Приклад "кіборгів" продовжує надихати нове покоління захисників та захисниць на здобуття перемог в ім’я України! Вічна шана і честь усім воїнам, які віддали свої життя за нашу свободу! Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях", - наголосив головнокомандувач ЗСУ.

Реєстрація

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, на честь  ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини в 1948 році. Декларація проголошує вільність і рівність  всіх людей, у своїй гідності та правах. притаманних кожній людині незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового чи іншого становища.

Загальна декларація стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини. Крім основних прав людини, Загальна декларація прав людини докладно перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 р. – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

В Україні День прав людини встановлено Указом Президента України  з 2022 року: «З метою утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов'язком держави, посилення консолідації українського суспільства…».

Десятий рік права людей України грубо порушуються російською федерацією: окупація державних територій, знищення або значна руйнація культурних та історичних цінностей, вплив на природне середовище, порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України, незаконне вивезення дітей за кордон, грубе порушення Женевської конвенції (ІІІ) про поводження з військовополоненими, застосування забороненої зброї, численні обстріли агресором цивільних міст і вбивство мирного населення.

Дотримання прав людини в Україні – частина процесу відновлення України, . як під час, так і після війни.

В Україні 21 квітня 2022 року створено консультативно-дорадчий орган при Президентові України — Національну раду з відновлення. У липні 2022 року Рада представила 10-річний План відновлення України (2022-2032 рр., також відомий як План відновлення та розвитку) на першій міжнародній Конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference) у Лугано (Швейцарія, 4-5 липня 2022 р.). Планом передбачено розгляд питання захисту прав людини у процесі відновлення України.

Робота у правозахисному напрямку продовжується у співпраці України з ЄС та представлена у «Матриці реформ» (2024 р.).

Українське суспільство має згуртуватися для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.

6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День збройних сил України.

Україна, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава має Збройні Сили України із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.

Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Українська армія – сила і гордість нашої Батьківщини! Щодня своєю професійністю, відвагою, досвідом, тяжкою працею наші воїни захищають країну та нас від військової агресії.

Збройним силам України довіряють 91,5% українських громадян. Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. «Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил України  - йдеться у повідомленні.

Науково-технічна бібліотека КНУТД висловлює неймовірну ВДЯЧНІСТЬ, ГОРДІСТЬ та ПОВАГУ Збройним Силам України! Від усього серця зичимо кожному захиснику та захисниці міцних сил і незламної віри, козацької наснаги та здійснення мрій, обов’язкового успіху, життєрадісного оптимізму та обов’язкового виконання всіх поставлених завдань! Перемоги!

Науково-технічна бібліотека КНУТД висловлює щиру подяку Калині Лівіанівні Пашкевич за подароване видання:

Голубець, Орест. Лабіринти творчості : наукове вид. / О. Голубець. - Львів : Колір ПРО, 2024. - 102 с.

У книзі опубліковані вибрані дописи автора, створені для мережі Facebook у період 2021-2024 років. Мистецтвознавчі матеріали згруповані в семи рубриках: «Теорія і практика мистецтва», «Мистецька освіта», «Український авангард та українська діаспора», «Художники-нонконформісти», «Шляхами творчого експерименту», «Львівське мистецьке середовище», «Видатні митці зарубіжжя».

Ваш дарунок займе гідне місце у фонді нашої бібліотеки та допоможе у забезпеченні освітнього процесу.

Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

Науково-технічна бібліотека КНУТД закликає своїх користувачів долучитися 23 листопада о 16.00 до Національної хвилини мовчання, запаливши свічку пам'яті. Згадайте про мільйони людських життів, втрачених Україною через Голодомор і масові штучні голоди і, попри скорботу та біль, вірте  - ми вистоїмо та переможемо!

Історична правда - важлива та безжалісна, вона живе у поколіннях українців, які пам'ятають злочини комуністичного режиму, та не бажають її сучасної "освободительноі" реінкарнації.

За часи незалежності  зібрано доказову базу геноциду українського народу, з якою можна ознайомитися за допомогою історичних документальних видань. Науково-технічна бібліотека КНУТД підготувала для студентів книжкову виставку "Голодомор в Україні мовою фактів" (читальна зала, прим. 1-394). За допомогою документів, реальних історичних фактів, рідкісних, унікальних фотосвідчень, вміщених у виданнях,  молодь дізнається про злочини скоєні проти людства, та матиме мотивацію боротися з її сучасним відтворенням. Ми маємо знати гіркі сторінки історії нашої країни, щоб не допустити повторення. Спрямуємо наші зусилля, працю та навчання заради незалежної вільної України.

Реєстрація

Реєстрація

У навчальному посібнику викладено курс біологічної хімії відповідно до навчальних програм студентів хімічних та харчових спеціальностей технічних закладів вищої освіти.

Основний акцент зроблено на висвітленні взаємозвʼязків біологічних процесів із хімічними та харчовими виробництвами.

Для цього наведено основні дані про всі основні класи біологічних сполук, що можуть міститись у харчових продуктах.

Наведено дані про їх вміст у продуктах харчування, а також роль у функціонуванні живих організмів.

Описано перетворення вуглеводів, білків та ліпідів у процесі їх метаболізму. Значну увагу присвячено проблемі звʼязку хімічних перетворень із процесами, що відбуваються під час переробки харчових продуктів.