НТБ КНУТД

За ініціативи студентського самоврядування факультету ХБТ 2 травня 2025 р. відбулося чергове засідання літературного клубу.

Чим сучасну молодь могла зацікавити тема «Голодних ігор»?

Книга, написана американською письменницею Сюзанною Коллінз, побачила світ у далекому 2008 році, згодом була екранізована (2012), стала бестселлером як у світі художньої літератури так і у кінематографії. Тоді ще маловідома, незнана серед студентів, та вже вартісна уваги.

Чому варто читати «Голодні ігри»? Ми живемо у жорстких реаліях воєнного часу, в умовах постійного стресу, де події впливають на нашу свідомість. Як зберегти своє «Я», не втратити людяність, емпатію та інші почуття, які роблять нас  особистістю? Головні герої роману не просто виживають фізично, вони прагнуть залишитися собою, не змінитися під впливом жорстких обставин.   Тож є сенс осмислити, повчитися їхньої життєвої сили.

Події антиутопічного роману розгортаються у майбутньому. Осяйний Капітолій, столиця країни Панем, щорічно організовує реаліті-шоу на виживання - «Голодні ігри». Кожний з дванадцяти округів змушений обирати трибутів - по одному хлопцю та одній дівчині віком від дванадцяти до вісімнадцяти років. В живих залишиться  тільки один учасник.  Глядачам байдуже, хто саме переможе, головне – видовище!

Захоплива, динамічна книга вразила своєю глибиною. Фантастика, яка описує тиранічний режим з його жахливими реаліями: тотальним контролем, округами за колючою сіткою, важкою працею, голодом, повною безправністю… Ніби вигадка, та щось дуже нагадує нашу власну історію.

Однозначно рекомендуємо до прочитання! Альтернативою стане перегляд кінострічки з однойменною назвою «Голодні ігри», яку варто побачити хоча б заради жесту спротиву та поваги - «тризубу».

У сучасному світі ми всі замалим фотографи. Незлічена кількість різноманітних світлин заповнюють пам'ять наших гаджетів: «Клац!» - і маємо яскравий відбиток невпинного часу - просто та зручно! Насамперед, фотографія  - складна низка винаходів, зроблених у різних галузях науки, починаючи  з першої половини ХІХ століття (1839). А сьогодні фотографія – не просто зображення, відбиток або знімок, але й спостереження, документ, фіксація робочих чи технологічних процесів, частина наукових досліджень, поширення знань, культура та мистецтво, найпопулярніший засіб вираження думок.

Історія фотографії багатошарова, вона про технологічні досягнення, пам'ять людства, естетику… Науково-технічна бібліотека КНУТД пропонує користувачам ознайомитись з однією із «сторінок» розвитку фотографії, виданням 1929 року.

Видання доступне у відділі зберігання фондів (прим. 1-0290).

Чи бачать небеса котів? : повісті / упоряд.: О. Полевіна, Е. Заржицька. Тернопіль : Видавництво Богдан, 2025. 192 с.

14 січня 2023 року росіяни поцілили ракетою у мирний багатоквартирний будинок в м. Дніпро. Загинуло 46 невинних людей, серед яких було 6 дітей.

За три роки війни скільки ми чули таких новин! Скільки бачили моторошних кадрів, які облетіли світ: розбирання руїн, пошуки виживших, незламний бородянський півник, яскраві фарби кухонь, картини, що так і залишились висіти на стінах вже неживих будівель. За кожною сухою цифрою жертв стоять не просто чиїсь життя, стоять зруйновані Всесвіти: того, хто загинув, його близьких, друзів, коханих людей, навіть його домашніх тварин.

"Чи бачать небеса котів?" - дуже незвичайний цікавий спільний проект Ольги Полевіної і Еліни Заржицької, що об’єднав 36 авторів і авторок під одну обкладинку. Книга присвячена пам’яті загиблих внаслідок російської агресії в мирних містах України. Це спроба проникнути у внутрішній світ кожної людини, яка постраждала, оживити в пам’яті її риси і характер, уявити обставини, в яких застав її роковий вибух. Війна не жаліє нікого: загинули цілі сім’ї з кількох поколінь, невинні діти, талановиті підлітки, щасливі молодята, втомлені дорослі, немічні старенькі… А ще – котики, собаки, інші домашні улюбленці. Кожен автор ніби зазирнув за двері однієї з 36 зруйнованих квартир. Результатом стали 36 окремих новел про любов, кохання, відданість, самотність, підлість і зраду…

Головний герой книги – будинок. «Він гордо стояв на пагорбі. З цього місця добре бачив місцевість навкруги… Він стояв на пагорбі, наче велетень, який розправив крила, обіймаючи простір над великою рікою, й очі-вікна верхніх поверхів першими зустрічали сонячні промені… Кажуть, що в будинків немає душі. Неправда. Частка його душі була в кожному кутку, за кожною стіною. За кожними дверима існував усесвіт, окремий та ізольований, і все ж таки частинка загалу. На стінах осів пил споминів. Дім знав такі таємниці, які, мабуть, ніколи нікому не стануть відомі. А він – знав. Відчував кожну думку, кожен поштовх, пам’ятав кожного, хто жив тут за ті десятки років його існування. Це для людини – багато, а для будинку – ніщо. Тож недарма він уважав себе молодим».

А скільки таких будинків по Україні? Будинків Києва, Дніпра, Маріуполя, Краматорська, Запоріжжя, Одеси, Мар’їнки, Покровська… Війна – зло! Абсолютне, беззаперечне і суцільне. Той, хто позбавляє життя іншу людину – вбивця. Навіть, якщо в його руках немає зброї, а є тільки злоба, жадібність і зневага до іншого народу, іншої країни, іншого світогляду. Це зло, як отрута, розливається і просочує собою все пустоту. Але зло не має надії, воно потворне і мертве. А ми живі. Загиблі живуть в нашій пам’яті, в розповідях, спогадах, в нащадках. І кожна смерть буде помщена.

"А ще, Ромчику, в мене виросли крила, величезні крила. І зовсім не важкі. Ними я прикриватиму наших бійців на полі бою, відвертатиму від них кулі, витиратиму солоні сльози вдів і матерів...

Мій любий, усе минеться. Опалені лани знов стануть квітучими. Поруйновані міста відбудують усім світом… З одного боку, там, де встає сонце, буде міцний кордон, і ніхто вже не посміє перетнути його. А з іншого, там, де сонце заходить, буде вільний шлях – аж до самого синьоокого океану – і навіть іще далі. І чудові далекі всесвіти, про які ми з тобою мріяли, будуть відкриті для наших дітей".

Текст Олександри Чепілко

26 квітня – 39 річниця Чорнобильської трагедії, що стала найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології.

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. В атмосферу було викинуто величезну кількість небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значну територію – близько 155 000 кв.км, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, були забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Згідно з офіційними даними радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. В Україні внаслідок Чорнобильського вибуху були радіаційно забруднені 2294 населених пункти, розташовані на території 77 адміністративних районів 12 областей. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя.

Реалії війни: атака на ЧАЕС у 2025 році

14 лютого 2025 року Чорнобильська АЕС знову опинилася в центрі уваги через атаку російського дрона, який влучив у саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком. У результаті удару виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. Радіаційний фон залишився в межах норми, проте інцидент викликав занепокоєння щодо безпеки об'єкта та можливих наслідків для довкілля.

Чорнобильська трагедія стала болючою сторінкою не лише для України, а й для всього світу. Вибух на четвертому енергоблоці АЕС у 1986 році спричинив масштабне радіаційне забруднення, забрав життя тисяч людей, змінив долі мільйонів і завдав непоправної шкоди довкіллю

Переосмислення Чорнобиля як виклику історії та сучасності продовжується. У  Києві відбувся міжнародний форум CHORNOBYL FORUM 2025, де обговорювалися питання ядерної безпеки, екологічних наслідків аварії та шляхи подолання її довгострокових впливів.

Сьогодні, через 39 років після трагедії, Україна та світ згадують про цю катастрофу, вшановують пам'ять загиблих і наголошують на важливості безпеки в ядерній енергетиці.

23 квітня, починаючи з 1996 року, щорічно відзначають Всесвітній день книги та авторського права. Свято засновано на 28-ій сесії Генеральної конференції ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у Парижі в 1995 році. Обрана дата має важливе літературне значення, оскільки в цей день вшановується річниця смерті кількох відомих авторів, зокрема Вільяма Шекспіра, Мігеля де Сервантеса та Інки Гарсіласо де ла Веги.

Всесвітній день книги та авторського права приділяє особливу увагу важливій ролі книги у збереженні надбань світової культури, збагаченні спадщини людства, розвитку міжкультурного діалогу, залучення уваги органів державної влади, суспільства до книги як носія інформації, джерела отримання знань, засобу спілкування та активної комунікації, що залишається основою освіти і критичного мислення.

У цей день привертається увага громадськості до всіх аспектів діяльності людини, що пов’язані з книгою, організовуються книжкові виставки, ярмарки, автограф-сесії відомих письменників, громадські читання, різні заходи у навчальних закладах, що популяризують книгу і читання.

Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання,  розповсюдження культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Закону України Про авторське право і суміжні права,  інших законів України, а також прийнятих на їх основі підзаконних нормативно-правових актів, пов’язаних зі сферою охорони авторського права і суміжних прав.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» регулює відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав.

Науково-технічна бібліотека КНУТД відзначає Всесвітній день книги та авторського права низкою заходів:

- Інформаційна сторінка Веб сайту бібліотеки;

- Книжкова виставка літератури (читальна зала, прим. 1-394);

- Екскурсія до відділу зберігання фондів. Колекція видань з легкої промисловості та суміжних галузей (за запитом).

Чех А. Хто ти такий? 4 вид. Чернівці: Видавець Померанцев Святослав, 2023. 304 с.

"Хто ти такий?" – це питання проходить через всю автобіографічну книжку Артема Чеха. Він намагається відповісти на нього з самого дитячого віку, потім задає його собі-підлітку, потім собі-дорослому. Відповідь на нього завжди різна, і завжди нелегко дається. Ця книга взагалі піднімає складні і неоднозначні теми: як жити з ПТСР, що робити з минулим, яке тягнеться за тобою і не відпускає, як зрозуміти світ, де всім один до одного байдуже? Як дорослішати, на що орієнтуватися, якщо в сім'ї кожен живе в своєму всесвіті: нудному, нецікавому, безпросвітньому, безгрошівному, важкому, і не має запасу елементарного душевного тепла, яким можна поділитися з дитиною... І підліток шукає визнання і любові в сексі з однолітками, в сумнівних компаніях, шукає дорослого, який його зрозуміє... "Поставивши у програвач касету ... , довго перебирав мамині папери. Серед інститутських зошитів із лекціями з історії та літературознавства натрапив на її акварелі. Переважно дощ, переважно смуток. Листя і парасольки, вечір і самотність, фіолетові сльози на цупкому зернистому папері. Від чого й розревівся, виплакуючи з себе всю свою дитячу безпорадність, увесь свій підлітковий страх, усю свою самотність. Згадав, як два роки тому відчував щось подібне: таку ж безглузду непотрібність - безнадійну і липку".

Дія роману відбувається з початку 90-х років і до початку 2000-х. В квартирі, де живе хлопчик Тимофій з бабусею і батьками, оселяється Фелікс, в минулому військовий-"афганець", а тепер – маргінал, контужений алкоголік з важким ПТСРом, бабусин бойфренд. Він кричить по ночах, п'є запоями, часто не володіє собою, лізе битися... Йому до всього є діло, і може саме тому він на деякий час стає тією єдиною для хлопця людиною, яка може вислухати, дати слушну пораду, допомогти, навчити виживати і самостійно вирішувати проблеми. Питання "хто ти такий?", яке в п'яному куражі час від часу задає всім Фелікс, змушує замислитись: а справді, хто ми такі - для себе, для людей, для тих, хто від нас залежить і для тих, від кого залежимо ми. Роман буде читатися по-різному, в залежності від віку читачів. Це книга про сучасність і сучасників. Тимофію, як і Артему Чеху, зараз сорок. Багато хто з нас добре пам'ятає ті часи – хтось виживав, як і його батьки, хтось був дитиною, підлітком, а хтось народився вже в ХХІ столітті. З огляду на сьогоднішній стан війни в Україні, проблеми молоді 90-х знов актуальні, хоч і дещо видозмінені. Повертаються військові, які бачили смерть зблизька, розпадаються сім'ї, діти залишаються сиротами... Але нинішнє покоління батьків вже інше – емпатійніше, освіченіше і відповідальніше. Воно дітоцентричне. Діти 90-х виросли і навчились цінувати свободу, незалежність і близьких. І це дає надію, що такої безвиході вже не буде.

Вебінар Відкрита наука: мета, завдання та принципи.

Що таке FAIR – дані? Основні принципи FAIR даних у життєвому циклі наукового дослідження".

11 квітня 2025  о 12:00

Ольга КРАМАРЕНКО, керівник центру забезпечення якості науки Сумського державного університету, член Робочої групи МОН з питань управління даними досліджень

Світлана ЧУКАНОВА, кандидат педагогічних наук, сертифікований тренер Google for Education. З вересня 2006 року працює в науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія», з 2013 очолює Американську бібліотеку НаУКМА ім. В. Китастого. Має близько100 публікацій, серед яких монографія «Бібліотекознавство та інформологія у системі вищої освіти США» та розділи монографій, наукові статті.

Модератор: Тетяна Ярошенко, заступник директора з наукової роботи та міжнародної співпраці ДНТБ України.

Покликання на ZOOM

Трансляція Вебінару на каналі YouTube

Директорія журналів  відкритого доступу містить інформацію про майже 22 тисячі назв журналів із 136 країн світу, в т.ч. 462 - з України.

Як підвищити видимість та вплив Вашого журналу в глобальному відкритому доступі? Хто адмініструє цей перелік? Як туди потрапити? І чому вже понад 20 років видавці, адміністратори, бібліотекарі у всьому світі довіряють DOAJ?

Про це на вебінарі ДНТБ України - 18 квітня 2025 р.

Наш головний спікер Ірина КУЧМА, менеджерка Програми відкритого доступу EIFL (EIFL-OA) з 2008 року.

Досягнення EIFL-OA включають створення понад 1200 репозитаріїв та понад 4100 журналів відкритого доступу у країнах-партнерах EIFL. Пані Ірина також входить до правління Конфедерації репозитаріїв відкритого доступу (COAR), Глобальної коаліції сталого розвитку відкритих наукових послуг (SCOSS) і Мережевої цифрової бібліотеки тез і дисертацій (NDLTD), була членом Ради DOAJ. Запрошуємо дізнатися більше!

Реєстрація

У березні бібліотека Київського Національного університету отримала від Національної асоціації дослідників Голодомору – геноциду українців тематичну добірку видань, які розкривають злочини геноциду, масових штучних голодів, запроваджених комуністичним тоталітарним режимом. Національна асоціація дослідників Голодомору – геноциду українців була заснована 27 червня 1992 у Києві як «Асоціація дослідників голодомору-геноциду в 1932-1933 роках в Україні» (Асоціація мала 37 осередків в областях України, які об'єднали понад 700 осіб). У 1994 році головою організації було обрано відомого правозахисника Левка Лук'яненка (від 1996 до 1998 – почесний голова). Від 6 вересня 2022 року очолює Асоціацію Олеся Стасюк, доктор історичних наук, заслужений працівник культури України. Почесним головою обрано професора, д.і.н. Василя Марочка. Асоціація, яка об'єднує науковців, письменників, журналістів, представників інших професій, громадян, .має на меті дослідження, вивчення та збереження, збір доказів, щодо злочинів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти української нації; всебічне сприяння духовному відродженню української нації; поширення серед громадськості України та світу правдивої інформації про геноциди, масові штучні голоди та наслідки для українців та Української держави.

Тематичну добірку видань складають:

 1. Сергійчук, В. Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства / В. Сергійчук. – 4-те вид., доп. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2016. – 320 с.

2. Сергійчук, В. Правда про «золотий» вересень 1939-го / В. Сергійчук. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2014. - 208 с.

3. Сергійчук, В. Українські державники: Володимир-Юрій Данилов / В. Сергійчук. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2021. - 232 с.

4. Смолій, В. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / В. Смолій, В. Степанков. - Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009 – 447 c.

5. Сергійчук, В. Як нас морили голодом / В. Сергійчук. – 3-тє вид, доп. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2006. - 392 с.

6. Непокарані геноциди – повторюються! : наук. зб. матеріалів / упор. О. Стасюк. – 2-ге вид., випр. і доп. - Київ : Ліра-К, 2024. - 420 с.

7. Війна за Україну: правда про Голодомор – геноцид українців : журналістське розслідування / ред.: М. Дорошенко, О. Михайлівська, В. Сергійчук. – Київ : Ліра-К, 2024. – 352 с.

8. Петрів, В. Військово-історичні праці : спомини / В. Петрів. – Київ : Поліграфкнига, 2002. – 640 с.

Науково–технічна бібліотека висловлює щиру вдячність за передані книги та за вашу небайдужість та внесок у розвиток історичної освіти.

Видання доступні для всіх зацікавлених користувачів у читальному залі науково-технічної бібліотеки, ауд. 1-0394.

Протягом квітня 2025 року відбудеться вебінари, які організовує Державна науково-технічна бібліотека України та компанія Clarivate для українських вчених.

Вебінари проводяться в онлайн режимі на платформі ZOOM українською мовою.

Вебінари від ДНТБ України

Відкрита наука: мета, завдання та принципи. Основні принципи FAIR даних у життєвому циклі наукового дослідження

11 квітня, п’ятниця, час проведення 12:00

Реєстрація