НТБ КНУТД

26 квітня – 39 річниця Чорнобильської трагедії, що стала найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології.

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. В атмосферу було викинуто величезну кількість небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значну територію – близько 155 000 кв.км, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, були забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Згідно з офіційними даними радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. В Україні внаслідок Чорнобильського вибуху були радіаційно забруднені 2294 населених пункти, розташовані на території 77 адміністративних районів 12 областей. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя.

Реалії війни: атака на ЧАЕС у 2025 році

14 лютого 2025 року Чорнобильська АЕС знову опинилася в центрі уваги через атаку російського дрона, який влучив у саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком. У результаті удару виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. Радіаційний фон залишився в межах норми, проте інцидент викликав занепокоєння щодо безпеки об'єкта та можливих наслідків для довкілля.

Чорнобильська трагедія стала болючою сторінкою не лише для України, а й для всього світу. Вибух на четвертому енергоблоці АЕС у 1986 році спричинив масштабне радіаційне забруднення, забрав життя тисяч людей, змінив долі мільйонів і завдав непоправної шкоди довкіллю

Переосмислення Чорнобиля як виклику історії та сучасності продовжується. У  Києві відбувся міжнародний форум CHORNOBYL FORUM 2025, де обговорювалися питання ядерної безпеки, екологічних наслідків аварії та шляхи подолання її довгострокових впливів.

Сьогодні, через 39 років після трагедії, Україна та світ згадують про цю катастрофу, вшановують пам'ять загиблих і наголошують на важливості безпеки в ядерній енергетиці.

23 квітня, починаючи з 1996 року, щорічно відзначають Всесвітній день книги та авторського права. Свято засновано на 28-ій сесії Генеральної конференції ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у Парижі в 1995 році. Обрана дата має важливе літературне значення, оскільки в цей день вшановується річниця смерті кількох відомих авторів, зокрема Вільяма Шекспіра, Мігеля де Сервантеса та Інки Гарсіласо де ла Веги.

Всесвітній день книги та авторського права приділяє особливу увагу важливій ролі книги у збереженні надбань світової культури, збагаченні спадщини людства, розвитку міжкультурного діалогу, залучення уваги органів державної влади, суспільства до книги як носія інформації, джерела отримання знань, засобу спілкування та активної комунікації, що залишається основою освіти і критичного мислення.

У цей день привертається увага громадськості до всіх аспектів діяльності людини, що пов’язані з книгою, організовуються книжкові виставки, ярмарки, автограф-сесії відомих письменників, громадські читання, різні заходи у навчальних закладах, що популяризують книгу і читання.

Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання,  розповсюдження культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Закону України Про авторське право і суміжні права,  інших законів України, а також прийнятих на їх основі підзаконних нормативно-правових актів, пов’язаних зі сферою охорони авторського права і суміжних прав.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» регулює відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав.

Науково-технічна бібліотека КНУТД відзначає Всесвітній день книги та авторського права низкою заходів:

- Інформаційна сторінка Веб сайту бібліотеки;

- Книжкова виставка літератури (читальна зала, прим. 1-394);

- Екскурсія до відділу зберігання фондів. Колекція видань з легкої промисловості та суміжних галузей (за запитом).

Чех А. Хто ти такий? 4 вид. Чернівці: Видавець Померанцев Святослав, 2023. 304 с.

"Хто ти такий?" – це питання проходить через всю автобіографічну книжку Артема Чеха. Він намагається відповісти на нього з самого дитячого віку, потім задає його собі-підлітку, потім собі-дорослому. Відповідь на нього завжди різна, і завжди нелегко дається. Ця книга взагалі піднімає складні і неоднозначні теми: як жити з ПТСР, що робити з минулим, яке тягнеться за тобою і не відпускає, як зрозуміти світ, де всім один до одного байдуже? Як дорослішати, на що орієнтуватися, якщо в сім'ї кожен живе в своєму всесвіті: нудному, нецікавому, безпросвітньому, безгрошівному, важкому, і не має запасу елементарного душевного тепла, яким можна поділитися з дитиною... І підліток шукає визнання і любові в сексі з однолітками, в сумнівних компаніях, шукає дорослого, який його зрозуміє... "Поставивши у програвач касету ... , довго перебирав мамині папери. Серед інститутських зошитів із лекціями з історії та літературознавства натрапив на її акварелі. Переважно дощ, переважно смуток. Листя і парасольки, вечір і самотність, фіолетові сльози на цупкому зернистому папері. Від чого й розревівся, виплакуючи з себе всю свою дитячу безпорадність, увесь свій підлітковий страх, усю свою самотність. Згадав, як два роки тому відчував щось подібне: таку ж безглузду непотрібність - безнадійну і липку".

Дія роману відбувається з початку 90-х років і до початку 2000-х. В квартирі, де живе хлопчик Тимофій з бабусею і батьками, оселяється Фелікс, в минулому військовий-"афганець", а тепер – маргінал, контужений алкоголік з важким ПТСРом, бабусин бойфренд. Він кричить по ночах, п'є запоями, часто не володіє собою, лізе битися... Йому до всього є діло, і може саме тому він на деякий час стає тією єдиною для хлопця людиною, яка може вислухати, дати слушну пораду, допомогти, навчити виживати і самостійно вирішувати проблеми. Питання "хто ти такий?", яке в п'яному куражі час від часу задає всім Фелікс, змушує замислитись: а справді, хто ми такі - для себе, для людей, для тих, хто від нас залежить і для тих, від кого залежимо ми. Роман буде читатися по-різному, в залежності від віку читачів. Це книга про сучасність і сучасників. Тимофію, як і Артему Чеху, зараз сорок. Багато хто з нас добре пам'ятає ті часи – хтось виживав, як і його батьки, хтось був дитиною, підлітком, а хтось народився вже в ХХІ столітті. З огляду на сьогоднішній стан війни в Україні, проблеми молоді 90-х знов актуальні, хоч і дещо видозмінені. Повертаються військові, які бачили смерть зблизька, розпадаються сім'ї, діти залишаються сиротами... Але нинішнє покоління батьків вже інше – емпатійніше, освіченіше і відповідальніше. Воно дітоцентричне. Діти 90-х виросли і навчились цінувати свободу, незалежність і близьких. І це дає надію, що такої безвиході вже не буде.

Вебінар Відкрита наука: мета, завдання та принципи.

Що таке FAIR – дані? Основні принципи FAIR даних у життєвому циклі наукового дослідження".

11 квітня 2025  о 12:00

Ольга КРАМАРЕНКО, керівник центру забезпечення якості науки Сумського державного університету, член Робочої групи МОН з питань управління даними досліджень

Світлана ЧУКАНОВА, кандидат педагогічних наук, сертифікований тренер Google for Education. З вересня 2006 року працює в науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія», з 2013 очолює Американську бібліотеку НаУКМА ім. В. Китастого. Має близько100 публікацій, серед яких монографія «Бібліотекознавство та інформологія у системі вищої освіти США» та розділи монографій, наукові статті.

Модератор: Тетяна Ярошенко, заступник директора з наукової роботи та міжнародної співпраці ДНТБ України.

Покликання на ZOOM

Трансляція Вебінару на каналі YouTube

Директорія журналів  відкритого доступу містить інформацію про майже 22 тисячі назв журналів із 136 країн світу, в т.ч. 462 - з України.

Як підвищити видимість та вплив Вашого журналу в глобальному відкритому доступі? Хто адмініструє цей перелік? Як туди потрапити? І чому вже понад 20 років видавці, адміністратори, бібліотекарі у всьому світі довіряють DOAJ?

Про це на вебінарі ДНТБ України - 18 квітня 2025 р.

Наш головний спікер Ірина КУЧМА, менеджерка Програми відкритого доступу EIFL (EIFL-OA) з 2008 року.

Досягнення EIFL-OA включають створення понад 1200 репозитаріїв та понад 4100 журналів відкритого доступу у країнах-партнерах EIFL. Пані Ірина також входить до правління Конфедерації репозитаріїв відкритого доступу (COAR), Глобальної коаліції сталого розвитку відкритих наукових послуг (SCOSS) і Мережевої цифрової бібліотеки тез і дисертацій (NDLTD), була членом Ради DOAJ. Запрошуємо дізнатися більше!

Реєстрація

У березні бібліотека Київського Національного університету отримала від Національної асоціації дослідників Голодомору – геноциду українців тематичну добірку видань, які розкривають злочини геноциду, масових штучних голодів, запроваджених комуністичним тоталітарним режимом. Національна асоціація дослідників Голодомору – геноциду українців була заснована 27 червня 1992 у Києві як «Асоціація дослідників голодомору-геноциду в 1932-1933 роках в Україні» (Асоціація мала 37 осередків в областях України, які об'єднали понад 700 осіб). У 1994 році головою організації було обрано відомого правозахисника Левка Лук'яненка (від 1996 до 1998 – почесний голова). Від 6 вересня 2022 року очолює Асоціацію Олеся Стасюк, доктор історичних наук, заслужений працівник культури України. Почесним головою обрано професора, д.і.н. Василя Марочка. Асоціація, яка об'єднує науковців, письменників, журналістів, представників інших професій, громадян, .має на меті дослідження, вивчення та збереження, збір доказів, щодо злочинів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти української нації; всебічне сприяння духовному відродженню української нації; поширення серед громадськості України та світу правдивої інформації про геноциди, масові штучні голоди та наслідки для українців та Української держави.

Тематичну добірку видань складають:

 1. Сергійчук, В. Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства / В. Сергійчук. – 4-те вид., доп. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2016. – 320 с.

2. Сергійчук, В. Правда про «золотий» вересень 1939-го / В. Сергійчук. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2014. - 208 с.

3. Сергійчук, В. Українські державники: Володимир-Юрій Данилов / В. Сергійчук. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2021. - 232 с.

4. Смолій, В. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / В. Смолій, В. Степанков. - Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009 – 447 c.

5. Сергійчук, В. Як нас морили голодом / В. Сергійчук. – 3-тє вид, доп. – Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2006. - 392 с.

6. Непокарані геноциди – повторюються! : наук. зб. матеріалів / упор. О. Стасюк. – 2-ге вид., випр. і доп. - Київ : Ліра-К, 2024. - 420 с.

7. Війна за Україну: правда про Голодомор – геноцид українців : журналістське розслідування / ред.: М. Дорошенко, О. Михайлівська, В. Сергійчук. – Київ : Ліра-К, 2024. – 352 с.

8. Петрів, В. Військово-історичні праці : спомини / В. Петрів. – Київ : Поліграфкнига, 2002. – 640 с.

Науково–технічна бібліотека висловлює щиру вдячність за передані книги та за вашу небайдужість та внесок у розвиток історичної освіти.

Видання доступні для всіх зацікавлених користувачів у читальному залі науково-технічної бібліотеки, ауд. 1-0394.

Протягом квітня 2025 року відбудеться вебінари, які організовує Державна науково-технічна бібліотека України та компанія Clarivate для українських вчених.

Вебінари проводяться в онлайн режимі на платформі ZOOM українською мовою.

Вебінари від ДНТБ України

Відкрита наука: мета, завдання та принципи. Основні принципи FAIR даних у життєвому циклі наукового дослідження

11 квітня, п’ятниця, час проведення 12:00

Реєстрація

Сьогодні, 27 березня, у світі відзначають Міжнародний день театру. Засноване свято у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (MIT) при ЮНЕСКО.

Міжнародний день театру має на меті популяризувати театральне мистецтво, підтримувати творчий розвиток та сприяти діалогу між культурами; нагода акцентувати увагу на важливості театрального мистецтва, відзначити працю акторів, режисерів, сценаристів та всіх, хто вкладає своє серце у театр.

Театри  України, попри повномасштабну війну, яка вплинула на  всі сфери життя, продовжують працювати. У Національній спілці театральних діячів України (НСТДУ) наголошують: театр – це не лише розвага, а й терапія, спосіб осмислення та проживання важких емоцій. Саме театр одним із перших відреагував на події війни, запропонувавши рефлексивні постановки, які допомагають глядачам плакати, сміятися, відпускати біль.

Науково-технічна бібліотека КНУТД вітає  співробітників кафедри сценічного мистецтва і культури Навчально-наукового інституту культури і креативних індустрій   та усіх любителів театрального мистецтва з Міжнародним днем театру!

Запрошуємо до читальної зали (приміщ. 1-0394) познайомитись з виставкою літератури до Міжнародного дня театру.

Вишебаба П. Тільки не пиши мені про війну. 2-ге вид., доп. Київ :
Видавництво Однієї книги, 2023. 120 с.

Поетична збірка Павла Вишебаби «Тільки не пиши мені про війну» стала справжнім явищем в українській сучасній літературі. Її розкупають в книгарнях з шаленою швидкістю, читають в метро, дарують друзям, вивозять за кордон. З початком повномасштабного вторгнення українська поезія зазвучала могутнім голосом покоління. А «голосом покоління стає, як правило, той, чий внутрішній біль співпадає з надламами самого суспільства», - написав в передмові до збірки письменник Любко Дереш. Такий сплеск інтересу до поезії зумовлений тим, що в складні часи загострюються емоції, люди починають не тільки відчувати, а і думати серцем. Поет ніколи не може стояти осторонь життя, просто споглядаючи його. З найважчого досвіду народжуються найкращі і найглибші вірші. Поет завжди на передовій! Павло пише про те, що болить і торкається кожного: як про мирне життя, рідні місця, кохання і дітей, так і про страх, смерть, Бога, втрату побратимів, вразливість і крихкість душ і людських життів.

***

Як замовкнуть усі автомати

і розчуємо врешті весну,

як же спрагло ми будем кохатись,

щоби змити із себе війну.

***

Незбагненно, чому ти пустив нас в такий галоп.

Нам епоха дісталася з шаблями наголо,

і у цьому стрибку надто рано казати «гоп».

Ця епоха зніматиме пробу із наших вір:

вкоротила рідню, і країну, і скарб, і зір.

Почуваюся часом, як загнаний в полі звір.

Вірші Павла надзвичайно щирі і відверті, глибокі і багатогранні. Про них складно писати, бо краще за самого автора і не скажеш.

Як ти? — не буду тебе питати.

Довгі подробиці — атрибут

мирних часів, нині інший статус.

Просто, будь ласка, будь.

Поет говорить те, що ви думаєте, а ви киваєте і витираєте сльози. І кожен його вірш звучить в голові піснею – піснею люті і неймовірної любові. Читайте вірші. Читайте, слухайте, дивіться відео. Поет живе в своїх віршах, ділиться своєю плоттю і кров’ю, проростає в життя інших людей, впливає і змінює.

Моє покоління
Історія в книгах довга, наживо — минає стрімко,
моє покоління пише сльозами й вогнем сторінку.
До біса маневрів список, дивіться, які ми вперті,
дивіться, як сміємося прямо в обличчя смерті.
Дивіться на наші танці з руйновищ, постів, окопів,
над головами уламки, з-під ніг вилітає попіл,
контемпорарі в підвалах для тих, хто лихої вдачі.
Моє покоління плаче так, щоб ніхто не бачив.
Якщо би всю сіль з копалин жбурнути в страждання світу,
то більшість у наших ранах розквітла би горицвітом.
Із кожним життям навколо недоля і доля спільні.
Прислухайтесь — у полоні ворожому чутно співи.

За мить як піти в атаку, ми молимось про спасіння,
якщо Бог і є, він носить форму мого покоління.
Чи прийме він нас, хто знає. Святих серед нас немає.
Дивіться, як ми лютуєм, як пристрасно ми кохаєм.
Коли чорна тінь повстала від Маріка до Говерли,
ми билися, як востаннє. І вижили. І померли.
Якщо, як і ми, уголос, ти весело й непохитно
читаєш це українською, значить ми бились гідно.

Clarivate Essential

20 березня, четвер, час проведення 10:15–11:15

Тема: Основи наукометрії
Тези: Раз на рік обговорюємо чи можна і навіщо «міряти» науку. Уточнюємо що таке наукометрія, які дані та джерела використовує, що є предметом дослідження, які метрики існують і як вони розраховуються. Зупинимося на основних: імпакт фактор та його варіації, Journal Citation Indicator, квартиль, індекс Гірша, CNCI, beamplots. З'ясуємо причини коректного і некоректного використання наукометрії і які наслідки можуть бути. Побачимо чому важливо працювати з якісними джерелами інформації. Уточнимо як проаналізувати здобутки науковця, установи та країни за допомогою Web of Science та InCites. Обговоримо питання з реєстраційних анкет.

Реєстрація

Науково-технічна бібліотека КНУТД продовжує знайомити студентів університету з інформаційними ресурсами відкритого доступу, які відповідають вимогам освітнього процесу і науково-дослідної роботи в Університеті.

25 лютого 2025 року у комп’ютерному класі «Офіс підтримки інноваційних ідей» відбулася зустріч із здобувачами вищої освіти факультету хімічних та біофармацевтичних технологій.

Завідувачки інформаційно-бібліографічного відділу та відділу зберігання фондів Олександра ЧЕПІЛКО та Людмила КРЕХОВА ознайомили користувачів з якісним та оперативним доступом до інформаційного простору науково-технічної бібліотеки КНУТД.

Було проведено практичне заняття, в ході якого студенти мали змогу самостійно працювати з електронною бібліотекою, електронним каталогом НТБ КНУТД, сайтом, інституційним репозитарієм, а також ознайомились з методикою пошуку інформаційних джерел у локальній та віддаленій мережі 24/7.

Користувачам було презентовано гайд «Моя наукова подорож» ­­– зібрання актуальної та доступної інформації, бібліотечний путівник світом відкритої науки. Бібліотекарі запросили студентів до участі у соціокультурних заходах, розповіли про акцію «Подаруйте бібліотеці сучасну книгу», показали цікавинки нових надходжень.

Науково-технічна бібліотека КНУТД завжди чекає на своїх читачів і готова допомогти студенту-досліднику розпочати шлях у науці!

Висловлюємо щиру подяку Тетяні ДЕРКАЧ, докторці педагогічних наук, професорці, деканці факультету хімічних та біофармацевтичних технологій за сприяння підвищенню інформаційної культури студентів.