| Ілларіон Павлюк. Книга Еміля |
| Соціокультурна діяльність - Книга дня |
| Середа, 11 березня 2026, 12:38 |
|
"Усе в цьому світі або заради любові, або через любов, або не має значення". Не бійтеся товстих книжок. Купуйте, носіть із собою на роботу, читайте в транспорті... Вони того варті. Ви зануритесь в дивовижний світ, матимете змогу дослідити його по міліметру, не поспішаючи, крок за кроком, розгадуючи загадки, передбачаючи наступні дії героїв, намагаючись пов'язати між собою весь масив фактів, міфів, життів і емоцій... "Книга Еміля" Ілларіона Павлюка дуже особиста, торкається чутливих тем. Вона про життя і смерть, про любов і байдужість, про мрії і надії, про те, як працює наша пам'ять, про батьківство і дитинство, про дружбу і про вірність... Про те, як важко буває вирватись з лабіринтів спогадів і жити далі. Про те, що не варто завжди всьому шукати причини і боятись наслідків. Іноді якісь події просто трапляються, і ніхто в них не винен, і як би не було боляче, треба жити і любити далі. Книга така багатошарова і багатогранна, в ній стільки сенсів і прихованих підтекстів, що навіть непідготовлений читач знайде в ній свою історію, скоріш за все психологічну. А читач-гурман буде насолоджуватись відсилками до скандинавської міфології і натяками на хитросплетіння доль героїв. А читач-любитель фентезі знайде в цій книзі вишукані фентезійні ходи і фентезійних персонажів.
Я особисто як читач належу до першої категорії. І тому для мене це перш за все історія травмованої тривожної дитини, яка не може спати і відчайдушно шукає маминої любові, і травмованої мами, яка в тенетах своєї депресії цієї любові віднайти і дати сину не в змозі. Хлопчик Еміль, який пережив втрату старшого братика Левчика, ерудований і начитаний, в незвичних ворожих умовах, не маючи підтримки дорослих і друзів, поринає в світ своїх фантазій, в яких намагається повернути час назад і врятувати свою маму від забуття. Це найдоступніший шар, те, що лежить на поверхні і першим приходить в голову. Але і найбільше торкається серця, бо, думаю, кожен із нас був у своєму житті і покинутим самотнім Емілем, і депресивною мамою, і поганим другом Булдаковим, який не вміє мріяти, і навіть бездушною Степанидою Купріянівною, вчителькою, яка ненавидить весь світ в цілому і дітей зокрема. «В кожному з нас живе і герой, і сволота. Питання, кому частіше ми надаємо право голосу». Письменник, який сам в дитинстві втратив брата, а потім, в дорослому віці, і власну дитину, так тонко і достовірно передає почуття, думки і поведінку людей, які пережили такий досвід, що читаючи, ти просто забуваєш дихати. Ти настільки переповнюєшся любов'ю і розумінням, що, здається, вони от-от почнуть сльозами переливатися через край. І це те розуміння, яке зараз, під час війни, може в тій чи іншій мірі стосуватися кожного. Але ж на відважного читача ще чекають Маяк Мадґулу і Криниці Долі, які виконують бажання, Серцесховище і Сад слимаків, дев'ять ключів і Путівник. І Еміль в своїй подорожі зустріне мартина, йотуна Б'юле і русалку Аврору, Хенті-Менті і Гастропода, і ще безліч зрозумілих і незрозумілих героїв, які зникатимуть і з'являтимуться, щоб змінювати докорінно сюжет і сенс того, що відбувається. Отже, нудьгувати не буде часу, пристібніться міцніше, і захоплюючої вам подорожі світами Ілларіона Павлюка!
«Життя — це все, що від зараз і далі. Інше — спогади». Якщо ви ще не читали книжок цього письменника і чуєте це ім’я вперше, познайомитися з ним ближче можна тут ще до початку читання книжки. Детальніше розібратися у відсилках до символів і міфів, ви можете тут. І, нарешті, розібрати психологічну лінію можна тут. |


















