Міжнародний день ДНК
МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ДЕНЬ ДНК-2026» У КНУТД
Науково-інформаційна робота - Міжнародний день ДНК
Вівторок, 05 травня 2026, 11:56

24 квітня 2026 року в Київському національному університеті технологій та дизайну в рамках відзначення Міжнародного дня ДНК втретє поспіль відбувся міжнародний науковий семінар.

Захід було проведено з метою відзначення ювілею першовідкривача мутагенної дії екзогенних ДНК Миколи Тарнавського (1906–1953), самобутнього вченого, геніального українського генетика і чесного громадянина.

У семінарі взяли участь 109 учасників, зокрема представники таких закладів вищої освіти: ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Національного університету харчових технологій, Києво-Могилянської академії, Кембриджського університету, Кембридж, Велика Британія; Лондонського університету королеви Марії, Велика Британія, також Ontario Genomics, некомерційної організації, Онтаріо, Канада.

Відкрила конференцію завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра КНУТД Олена Мокроусова, доктор технічних наук, професор, яка зазначила мету наукового семінару — не лише вшанування історії відкриття ДНК, популяризація ролі українських учених у розвитку генетики, але й висвітлення сучасних досягнень біотехнології та міждисциплінарних досліджень.

З вітальним словом до гостей та учасників міжнародного наукового семінару звернулася проректор з наукової та міжнародної діяльності КНУТД Людмила Ганущак-Єфіменко, доктор економічних наук, професор, яка наголосила на стійкості науки в університеті, яка гідно витримує випробування часом і суворими обставинами та демонструє значні досягнення у дослідницької діяльності й міжнародних проєктах, а також у нових ініціативах, таких як «Наукова весна», де Міжнародний день ДНК стає яскравою подією. Проектор побажала учасникам і поважним гостям плідної роботи, цікавих дискусій та подальшого розвитку системного підходу до вивчення, навчання та впровадження досягнень молекулярної генетики та поширення форматів заходів.

Тетяна Деркач, декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій КНУТД, доктор педагогічних наук, професор, привітала учасників наукового семінару та наголосила, що в сучасному науковому просторі надзвичайно важливо не лише рухатися вперед, відкривати нові горизонти, а також – зберігати інтерес до наукових традицій. Декан у розповіді про основні досягнення та трагічні етапи життя героя Дня ДНК-2026 назвала Миколу Тарнавського символом відданості науковим переконанням, чесності та професійної відповідальності.

Модератором наукового семінару виступила Тетяна Щербатюк, автор ідеї та голова оргкомітету семінару, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра КНУТД, доктор біологічних наук, професор.

Алла Мадіч (Alla Madich), DSc, PhD, Prof. Assistant, Transgenic Technologist The Genetics Department The University of Cambridge, United Kingdom, біотехнолог галузі клітинних технологій, чия плідна робота в Україні відображена в Енциклопедії Сучасної України, відкрила Міжнародний семінар яскравою та насиченою лекцією «Науковий портрет українського генетика Миколи Тарнавського. Як медуза спричинила революційні зміни у клітинній біології. Управління генетичним кодом - Gene Drive Engineering».

Учасники виявили жвавий інтерес до практичного застосування Gene Drive Engineering, технології примусового швидкого успадкування певної ознаки в популяції, яка, обходячи традиційні менделівські закони, дозволяє швидко поширювати нові ознаки з метою модифікації або придушення цілих популяцій, а також не залишили без уваги традиції Кембриджського університету.

Сергій Науменко, спеціаліст з геномної біоінформатики програми скринінгу новонароджених провінції Онтаріо, Канада, кандидат біологічних наук, у своїй доповіді "Геномний скринінг новонароджених" узагальнив основні сучасні підходи та проєкти, спрямовані на діагностику моногенних захворювань що пов’язані із мутацією одного гена, та призводять до серйозних метаболічних порушень.

Тетяна Клименко, викладач факультету біологічних і поведінкових наук Лондонського університету королеви Марії (Велика Британія), PhD, FHEA, FIBMS, провідна вчена, лекторка та популярізаторка досягнень біомедицини, у своїй лекції «Генетичні вакцини: ключові уроки масового застосування» надала послідовний обґрунтований та незаангажований аналіз сучасних постгеномних технологій, спрямованих на створення і виробництво молекулярно- генетичних вакцин.

Юлія Швець, доцент кафедри біомедицини Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини», КНУ імені Тараса Шевченка; науковий консультант компанії Lilo, кандидат біологічних наук, доцент, автор книги «Біологічні основи інфекційних процесів бактеріальної етіології», перший розробник робочої програми навчальної дисципліни «Імунологія та імунобіотехнологія, яка викладається студентам факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, відвідала КНУТД у оф-лайн форматі. Лекція Юлії Швець «Взаємодія мікробіому та геному людини» збагатила учасників семінару теоретичними знаннями та практичними рекомендаціями щодо організації здорового харчування, чим викликала жвавий інтерес, незважаючи на третю годину напруженої інтелектуальної роботи.

Вдруге у роботі семінару дистанційно взяли участь студенти Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, які під науковим керівництвом Анатолія Єгоренкова, доцента кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики НМУ імені О. О. Богомольця підготували відеоматеріали - навчальні ролики: «Наномашини для онкотерапії» (автор Аліна Солдатенко, студентка другого медичного факультету МУ імені О. О. Богомольця) та «ДНК орігами» (автор Богдана Ободзінська, першого курсу факультету педіатрії НМУ імені О.О. Богомольця).

У роботі міжнародного наукового семінару «День ДНК-2026» взяли активну участь студенти та викладачі факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, інституту культури і креативних індустрій, факультету дизайну, факультету інженерії та інформаційних технологій КНУТД та науково-технічної бібліотеки, зокрема Олена Котвицька, завідувачка відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення науково-технічної бібліотеки, автор принту «Наукова мапа України», презентувала футболки з символікою проєкту «Стежками видатних земляків-науковців».

Тетяна Букорос, директор науково-технічної бібліотеки Київського національного університету технологій та дизайну, кандидат політичних наук, доцент, в підсумковому слові наголосила, що важливим кроком для розвітку проекту, який започаткували три роки тому, стало створення на сайті бібліотеки сторінки «День ДНК» з хронікою освітньо-наукового культурологічного проєкту «Стежками видатних земляків-науковців». Це дозволяє систематизувати знання, зберігати наукову пам’ять і робити її доступною для ширшої аудиторії.

Отже, міжнародний науковий семінар «День ДНК-2026 – це не лише наукова подія, а частина великого процесу популяризації науки, інтеграції знань і формування інтелектуального потенціалу суспільства.

Організаційний комітет висловлює щиру вдячність усім доповідачам і учасникам семінару та запрошує до участі  у 2027 році!

 
Міжнародний науковий семінар «День ДНК-2025» у КНУТД
Науково-інформаційна робота - Міжнародний день ДНК
Понеділок, 05 травня 2025, 00:00

25 квітня 2025 року в Київському національному університеті технологій та дизайну в рамках відзначення Міжнародного дня ДНК удруге відбувся науковий семінар із участю зарубіжних колег.

Захід було проведено з метою відзначення ювілею видатного діяча світової науки Феодосія Добржанського (1900–1975), найвідомішого співавтора синтетичної теорії еволюції та для:

  • популяризації ролі та внеску українських науковців у контексті формування генетики;
  • висвітлення історичних і наукових аспектів відкриття структури ДНК;
  • ознайомлення із сучасними досягненнями постгеномних технологій.

У семінарі взяли участь 57 учасників, зокрема представники таких закладів вищої освіти: ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Кембриджського університету, Кембрідж, Велика Британія; Ратгерського університету, Нью-Йорк США, Київського коледжу Технологічного університету Цілу, КНР. З вітальним словом від керівництва університету до учасників наукового семінару звернулася Тетяна Деркач, декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, доктор педагогічних наук, професор. Тетяна Михайлівна наголосила на важливості заходу, який відбувається другій рік поспіль у рамках реалізації освітньо-наукового культурологічного проєкту «Стежками видатних земляків-науковців» та побажала плідної і цікавої роботи. Модератором наукового семінару виступила Тетяна Щербатюк, голова оргкомітету семінару, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра КНУТД, доктор біологічних наук, професор.

Професор Кембриджського університету Алла Мадіч, Professor Assistant, DSc in Biotechnology, PhD in Physiology, Currentposition: Advanced Research Assistant-Transgenic Technologist. The Genetics Department, the University of Cambridge, UK, біотехнолог, чиє ім’я вписано в Енциклопедію Сучасної України, відкрила Міжнародний семінар яскравою та насиченою доповіддю «Кембридж – колиска відкриття подвійної спіралі ДНК. Епігенетика і Геноміка».

Дистанційно у роботі семінару взяли участь Аліна Драпогуз, студентка першого медичного факультету Національного медичного університету імені Богомольця; Іветта Камєнєва і Катерина Бірченко, студентки другого медичного факультету Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, які під науковим керівництвом Анатолія Єгоренкова, доцента кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики НМУ імені О. О. Богомольця підготували відеоматеріали – навчальні ролики про рентгеноструктурний аналіз ДНК та фізичну природу генетичного коду.

Приємно усвідомлювати, що КНУТД став науковим майданчиком, де вперше були оприлюднені невідомі сторінки біографії всесвітньо відомого генетика-еволюціоніста Феодосія Добржанського, автора важливої формули «Ніщо в біології не має сенсу, окрім як у світлі еволюції». Саме Микола Денисенко, член Спілки журналістів України, краєзнавець-дослідник з Немирова, презентував раніше невідомі факти під час третьої експедиції наукового проєкту «Стежками видатних земляків-науковців» активу КНУТД.

Доповідь «Рід Добржанських XVIII – XX ст. Місто Немирів – батьківщина Добржанського Феодосія Григоровича» – фрагмент книжки, над якою працює Микола Федорович.

Із 1927 року життя нашого видатного ювіляра Добржанського було пов’язане із Сполученими Штатами Америки. Про цей період діяльності розповів Роман Широков, голова Мед-біо секції Наукового товариства «Shevchenko Scientific Society», співзасновник «Genetics Club», доцент кафедри фармакології, фізіології та нейронауки Ратгерського університету, Нью-Йорк США. Пан Роман розкрив «Три питання до Великого Об’єднувача» та обґрунтовано розповів про Феодосія Добржанського як науковця, гуманіста і філософа.

Науково-практичну частину семінару відкрив Ігор Грецький, доцент кафедри біотехнології, шкіри та хутра Київського національного університету технологій та дизайну, кандидат біологічних наук, доцент із доповіддю «ДНК людини і шимпанзе: історія еволюційної спорідненості». Пан Ігор ґрунтовно проаналізував результати синтезу біоінформатики, генетики та еволюційної теорії.

Медичними аспектами сучасної етногеноміки зацікавила учасників семінару Далія-Афаф Зегар, студентка КНУ – ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Другий рік поспіль у заході  до Міжнародного дня ДНК у КНУТД беруть участь іноземні студенти, які навчаються в університеті на освітній програмі «Біотехнологія». У цьому році Чен Жіхан, переможиця відбіркового конкурсу, надіслала відеопрезентацію доповіді із аналізом галузей біотехнології, у яких китайські фахівці активно використовують генетичну інженерію.

У роботі заходу взяли активну участь студенти та викладачі факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, інституту культури і креативних індустрій, факультету дизайну КНУТД та науково-технічної бібліотеки, зокрема Олена Котвицька, завідувачка відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення науково-технічної бібліотеки, автор принту «Наукова мапа України», презентувала футболки з символікою проєкту «Стежками видатних земляків-науковців».

 
Третя експедиція освітньо-наукового культурологічного проєкту «Стежками видатних земляків-науковців»
Науково-інформаційна робота - Міжнародний день ДНК
Середа, 30 квітня 2025, 00:00

23 квітня 2025 року ініціативна група працівників Київського національного університету технологій та дизайну продовжила реалізацію освітньо-наукового культурологічного проєкту «Стежками видатних земляків-науковців» і вирушила в місто Немирів Вінницької області. Нагадуємо, що перші дві експедиції відбулися маршрутами Житомирської області, де народився видатний засновник цитогенетики Григорій Левитський і Києва, де він навчався, працював і пробудив інтерес до генетики на той час молодого ентомолога Феодосія  Добржанського.

Науково-педагогічні працівники університету, а саме: Тетяна Щербатюк, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра, доктор біологічних наук,  професор; Лариса Семенюк, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанного бізнесу, кандидат географічних наук, доцент; Олена Котвицька, завідувачка відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення науково-технічної бібліотеки зі студентами факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, інституту культури і креативних індустрій та факультету дизайну відвідали батьківщину Феодосія Григоровича Добржанського, відомого ученого зі світовим визнанням, співавтора синтетичної теорії еволюції.

Попри широку популярність ученого за кордоном, на жаль, ні в Немирові, де народився і навчався в гімназії Феодосій Добржанський, ні в Києві, де він отримав освіту в Київському університеті Святого Володимира та працював у Київському політехнічному інституті, немає жодного пам’ятного знаку.

Вельми скупі, а іноді й суперечливі відомості про ранні роки життя вченого представлені нині у відкритих джерелах. У зв'язку з цим особливо цінним стало багатогодинне спілкування з Миколою Денисенком, членом Спілки журналістів України, краєзнавцем-дослідником, експертом із культурної спадщини, туристичної та музейної справ.

Микола Денисенко автор 20 опублікованих праць, пісень, засновник і редактор трьох газет, розробник і екскурсовод 7 туристичних маршрутів та 14 екскурсій-мандрівок. Нині Микола Федорович працює над книжкою «Добржанські: немирівське коріння».

Учасники експедиції висловлюють вдячність ректорату університету за сприяння розвитку ідеї проекту, транспортний супровід та комфортні умови наукової подорожі!

 
Наукововий семінар «Міжнародний день ДНК-2024» у КНУТД
Науково-інформаційна робота - Міжнародний день ДНК
Середа, 01 травня 2024, 00:00

25 квітня 2024 р. в Київському національному університеті технологій та дизайну вперше відбувся науковий семінар, приурочений Міжнародному дню ДНК.

Захід було проведено у форматі популяризації історичних фактів та ролі українських науковців у контексті формування генетики; висвітлення технічних аспектів світового наукового відкриття структури ДНК; ознайомлення із аспектами сучасної цитогенетики та вірусології; презентації соціо-культурних експедицій стежками науковців-співвітчизників та розвитку напряму біоніки в архітектурі та дизайні на основі структури ДНК.

Ініціативна група працівників кафедри біотехнології шкіри та хутра та науково-технічної бібліотеки долучила до підготовки та проведення наукового семінару талановите студентство КНУТД та КІТУЦ, а також представників української наукової спільноти.

З вітальним словом від керівництва університету та факультету хімічних та біофармацевтичних технологій до учасників наукового семінару звернулась Олена Мокроусова, завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра, д. т. н., професор. Олена Романівна акцентувала на важливості свідомої позиції людства до знань генетики та долучення до світових тенденцій у щорічному святкуванні відкриття ДНК та геному людини, що набуло фактичного підтвердження представленими результатами опитування навесні 2024 року 173 респондентів щодо генетизації суспільства.

З вітальним словом від керівництва університету та факультету хімічних та біофармацевтичних технологій до учасників наукового семінару звернулась Олена Мокроусова, завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра, д. т. н., професор. Олена Романівна акцентувала на важливості свідомої позиції людства до знань генетики та долучення до світових тенденцій у щорічному святкуванні відкриття ДНК та геному людини, що набуло фактичного підтвердження представленими результатами опитування навесні 2024 року 173 респондентів щодо генетизації суспільства/

Цьогорічний День ДНК у КНУТД було присвячено 100-річчю з дня видання наукової праці «Матеріальні основи спадковості» Григорія Андрійовича Левитського – фундатора цитогенетики, який народився, навчався і працював в Україні та загинув у сталінських таборах. Про значний внесок досягнень професора, доктора біологічних наук, члена-кореспондента АН СРСР Г. А. Левитського в світову науку розповіла автор та ідейний натхненник заходу Тетяна Щербатюк, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра, д. б. н., професор.

Завершився науковий семінар виступом відомого фізика за фахом та дослідника історії за покликанням Василя Шендеровського, провідного наукового співробітника Інституту фізики НАН України, д. ф-м. н., професора, віцепрезидента Українського фізичного товариства, лауреата премій Фонду Тараса Шевченка та імені Івана Огієнка, автора нарисів про видатних учених з українським корінням, які зробили значний внесок у розвиток світової науки «Нехай не гасне світ науки».

Василь Шендеровський зібрав понад 200 біографій українських вчених, які з різних причин були маловідомими: або були змушені залишити Батьківщину, або знищені московською ідеологічною системою. Отже, новим зустрічам із чудовим автором – бути!

Так, планами про нові науково-пізнавальні та культурологічні заходи, завершився перший у КНУТД «Міжнародний день ДНК-2024», присвячений сторіччю з дня видання наукової праці «Матеріальні основи спадковості» Григорія Андрійовича Левитського.

 


Електронні ресурси

Інституційний репозитарій

Електронний каталог

Періодика











Періодичні видання

Періодичні видання НТБ КНУТД

Періодичні видання НТБ КНУТД

Статистика


Український календар