НТБ КНУТД

Українському народу завжди була притаманні пошана і любов до природи у різних її проявах, особливо до квітів, зображеннями  яких прикрашали оселі та одяг, вкладаючи у свої твори  поетичний та сакральний сенс.

Художницю Валентину Шотік, яка народилася в Луцьку, надихає до творчості Волинський край з його мальовничим довкіллям, особливою енергетикою, міфопоетикою,  глибоко вкоріненими у свідомість роду.

Персональну виставку живопису Валентини Шотік «Флороморфність»  презентує галерея «АВС-арт» (Київ, вул. Глибочицька, 32-В). Назва виставки утворена від слів «флора» (лат. flora – рослинність) та «морфність» (грец. μορφή – форма). Поціновувачам мистецтва експозиція надає можливість ознайомитися з авторським стилем та світовідчуттям.

Валентина створює символічні образи-портрети рослин: троянди, герані, мальви, магнолії, будяка, яблуні, орхідеї, бузку, які одушевляє, наділяє характером, певними якостями і почуттями.

«Рослини спілкуються між собою, бачать, відчувають запах, смак і харчуються. Рослини бувають відвертими та не дуже. Вони люблять сон та схід сонця. Вони, як і ми, люди, потребують уваги і любові. Якщо на планеті зникнуть рослини, людство загине. А що коли, навпаки, зникнемо ми? Люди є частиною природи, а не її володарями. Природа – живий організм, який може стати для нас оберегом!» – розмірковує авторка.

Персоніфікація рослин перегукується з українською традицією тісного зв’язку з рідною землею,  тому фантазійний світ картин Валентини Шотік видається настільки природним і емоційно близьким.  Художниця пропонує не лише побачити довкілля суб’єктивним поглядом митця в новому світлі, а й відчути себе неподільною частиною постійного руху і перетворення життя.

Виставка працює 10 – 21 вересня 2024 з 12:00 до 18:00 щодня, крім неділі та понеділка, вхід вільний.

Підготувала Ніна Максимова

4 вересня 2024 року здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, спеціальності 075 «Маркетинг», освітньої програми «Маркетинг», разом з кураторами Оленою Євсейцевою та Юрієм Городецьким відвідали науково-технічну бібліотеку КНУТД. Для студентів було проведено цікаву лекцію, під час якої вони ознайомилися з правилами поведінки у бібліотеці, процесом реєстрації та можливостями використання читальних залів. Робота бібліотеки КНУТД здійснюється із застосуванням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, і важливим аспектом зустрічі було роз’яснення особливостей користування електронним каталогом, у якому відображено активний фонд бібліотеки.

Особливу увагу було приділено демонстрації рідкісних та колекційних видань, які є гордістю бібліотеки.  Здобувачі освіти також ознайомилися з роботами сучасних українських авторів, що дало змогу їм як торкнутися  літературної спадщини, так  і поринути у світ актуальних тенденцій в українській літературі.

Відвідування бібліотеки стало важливою подією в житті першокурсників, що дало їм змогу не лише здобути нові знання, а й зрозуміти важливість використання ресурсів бібліотеки для успішного навчання та наукової діяльності.  Працівники бібліотеки наголосили на важливості регулярного відвідування бібліотеки як ключового інструменту для поглиблення знань та розвитку аналітичних навичок.

Ця зустріч стала важливим етапом в адаптації студентів до нового академічного середовища та дала можливість відчути себе частиною великої університетської родини.

Увесь контент платформи складається з п'яти колекцій:

• AGORA – колекція, яка об'єднує дослідження в галузі сільського господарства
• OARE – колекція, яка включає дослідження з екології, географії, енергетики та ін.
• ARDI – колекція, що об'єднує дослідження про наукові розробки та інновації
• GOALI – колекція, яка об'єднує дослідження в галузі права та суспільних наук, включаючи політичні науки, економіку, філософію, історію та ін.
• Hinari – колекція, яка об'єднує дослідження в галузі охорони здоров'я

Доступ до колекцій можна отримати на платформі Research4life за допомогою логіна та пароля, які можна отримати надіславши лист (з корпоративної пошти @knutd.edu.ua) на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду вказавши в темі листа: «Доступ до Research4life».

ДОРОГІ ДРУЗІ !!!

Щиро вітаємо вас із Днем знань і початком нового навчального року!

Ми знову відкриваємо двері до світу знань, доводячи, що освіта залишається для нас пріоритетом навіть у найскладніших умовах.

Знання – це джерело нашої сили та впевненості.

Долаймо виклики разом.

Розкриваймо власний потенціал.

Зміцнюймо нашу стійкість.

Шукаймо і знаходьмо шляхи до самовдосконалення.

Нехай прибудуть з нами натхнення, терпіння та успіхи у всіх починаннях!

23 серпня 2024 року у читальному залі науково-технічної бібліотеки КНУТД зібралися студенти всіх факультетів – нас об’єднав День Державного прапора України, день нашого національного символу.

Захід під назвою «Знамено рідне» (слова Дмитра Павличка) відбувся в атмосфері єднання і гордості.

Сьогодні синьо-жовтий стяг став символом свободи, єдності та незламності духу, героїчної тисячолітньої боротьби нашого народу за Незалежність.

У програмі заходу була розповідь від працівників бібліотеки про символізм українського прапора, ілюстрована презентацією «Прапор України як джерело волі й незламності», флеш-моб та спільне фото, яке об’єднало всіх учасників.

Історія українського прапора відображає віхи становлення Української державності – від прадавніх часів і до сьогодення. Починаючи з давніх часів синьо-жовті кольори відображені на гербах та прапорах нашої держави у різних століттях. Перша письмова згадка про прапор, яким ми бачимо його тепер, датується червнем 1848 року, під час низки революцій «Весни народів» у Львові.

Затвердив синьо-жовтий стяг як офіційний прапор країни голова Центральної Ради Української Народної Республіки Михайло Грушевський. Під цим прапором відбувся бій юних патріотів України під Крутами проти російських більшовиків.

У СРСР синьо-жовте поєднання кольорів було під забороною та каралося законом. Незважаючи на тиск з боку радянської влади, КДБ регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України в 1950–1980 рр.

У День Державного Прапора студенти переглядали відеопрезентацію з історичним моментом внесення національного стяга до Верховної Ради 24 серпня 1991 року: «о 21:00 до залу Верховної Ради України внесли величезний синьо-жовтий прапор, депутати демократичної опозиції зібралися біля трибуни, співали «Ще не вмерла Україна», а також «Червону калину» – гімн «Січових стрільців». А також згадали основні історичні етапи руху за Незалежність.

Офіційно затвердили синьо-жовтий прапор як державний символ України 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року Президент України підписав Указ «Про День Державного Прапора України», який відзначається щорічно 23 серпня «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України».

Під синьо-жовтим прапором відбулися три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а нині триває боротьба проти російсько-імперської навали. Українці продовжують мужньо виборювати незалежність для своєї країни та ще більше цінують свою національну та історичну ідентичність, плекаючи національні скарби.

Студенти долучилися до перегляду двох книжкових виставок, які було презентовано в науково-технічній бібліотеці до Дня Незалежності України та Дня пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, який відзначається, щорічно 29 серпня. У цей день 2014 року агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час «зеленого» коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це чин і подвиг українських військових. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні захисників і захисниць України.

Виставки є постійнодіючими, охоплюють видання, присвячені історії української державності та авторські збірки поетів і письменників про російсько-українські війну.

З-поміж видань тематичної колекції виставки до Дня Незалежності України – Декларація про державний суверенітет України з підписами депутатів Верховної ради України I скликання, яку напередодні презентував бібліотеці ректор університету Іван Грищенко, академік НАПН України, доктор економічних наук, професор. Будучи народним депутатом Верхової Ради України I скликання, яка діяла в Українській РСР та Україні з 1990 до 1994 року, Іван Михайлович брав участь у створенні перших законів незалежної України та був учасником одного з найзначущих етапів державності сучасної України. 16 липня 1990 року депутати цього скликання 355-ма голосами ухвалили Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року 346-ма голосами депутатів – Акт проголошення незалежності України. Це скликання почало вперше працювати як парламент класичної демократії – на постійній основі.

Українці виборювали незалежність століттями і відновили її у 1991 році. Але попри очевидну історичну закономірність і легітимність відновлення незалежності України, з боку пропагандистів рф розповсюджується теза про українську незалежність, яка «впала з неба». Ця теза є міфом, який свідомо використовують для нав’язування українцям російських імперських стереотипів мислення в жорстокій гібридній війні.

Нині Україна продовжує боротьбу, тримаючи бій за стабільність й мир у Європі, за свою незалежність, за територію, за кожну людину, яка ідентифікує себе українцем, із зброєю і з духом свободи, який надає сили, із знаннями про славетні історичні події у становленні державності.

Незалежність – це важлива політична складова української держави – це наша самостійність, коли кожен відчуває себе частиною великої родини, де немає чужих, де всі свої, готові допомогти, підтримати та захистити.

Кожен із нас своєю працею та навчанням робить внесок у розвиток нашої держави. Разом ми здатні подолати виклики та здобути нові перемоги.

Науково-технічна бібліотека під патронатом проректора з наукової та інноваційної діяльності, професора Людмили Ганущак-Єфіменко, бере участь у процесах підтримки інформаційного-наукового середовища Університету, що пов'язано з забезпеченням інформаційних, дослідницьких потреб студентів, науковців, викладачів, співробітників Університету.

Бібліотека є складовою єдиного інформаційного середовища університету, яке сформовано на основі новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

На зустрічі буде презентовано фонди та електронні ресурси НТБ КНУТД, ознайомлено з маркетинговими технологіями, які використовуються у діяльності бібліотеки: зокрема у сприянні формування бренду дослідника, вченого, просуванні та забезпеченні відкритого трансферу наукових знань, популяризовано етичні принципів і правила взаємодії та професійної діяльності у закладах вищої освіти та інші питання академічної доброчесності.

 Місце проведення: Читальна зала (центр обслуговування користувачів) ауд.1-0394.

Дата: Вересень 2024

Час: 11:20 / 13:30 / 14:50

Контактна особа: Тетяна Ткаченко (тел. 24-73)

Чекаємо на вас!

Виробництво текстилю належить до найдавніших ремесел у світі й водночас — до найменш досліджених у контексті історії мистецтва. Протягом століть декоративний текстиль був ужитковим мистецтвом, але поступово вийшов за його межі. Текстиль має потенціал, що  здатен трансформувати матеріальне середовище, тому його доцільно розглядати як вид мистецтва, не пов'язаний суто з функціональністю. Проєкт «МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль» у  Національному центрі «Український Дім»  представляє творчість українських митців за 100 років — від традиційного гобелена до експериментальних робіт із використанням текстильних матеріалів, знайомить із творчим досвідом бойчукістів, шістдесятників, а також сучасних митців, зокрема й тих, для кого робота з текстильним медіа не є типовою,

Проєкт «МАТЕРІЯ MATTERS» послідовно розповідає про історичні сенси, вплетені в український арттекстиль, їхню трансформацію у відповідь на виклики часу, текстильні практики, присвячені актуальним темам сьогодення. В експозиції представлено понад 120 художніх творів близько 60 авторів. Окремо експонуються вишивки репресованих українців, виконані в таборах і колоніях ГУЛАГу.

Усталені традиції виготовлення текстилю зазнали істотних змін завдяки авангардним течіям мистецтва. Митці – новатори творили актуальне мистецтво, текстильні практики попри своє первинне утилітарне підґрунтя, ставали реакцією як на глобальні пошуки нових художніх засобів, так і на соціальні виклики часу, в який зароджувалися й побутували. Це можна побачити у роботах та численних ескізах до них відомих майстрів, учнів шкіл Михайла Бойчука та Василя Кричевського.

Модерністи 20-х років ХХ століття помітно вплинули на подальший розвиток українського арттекстилю. У 60-ті роки українські художники сміливо звертались до роботи з декоративним текстилем, оформлюючи  монументальні інтер’єри закладів, створюючи масштабні тематичні гобелени, складні за виконанням та багатошарові за змістом. Новаторами у сфері художнього текстилю стали київські художники Іван і Марія Литовченки.

У наступні десятиліття з’являються нові імена талановитих художників, роботи яких творчо розвивали від витоків традиції лінію українського стилю в інтер’єрі та костюмі: Людмила Жоголь, Олег Машкевич, Володимир Прядка, Олена Володимирова.

За незалежності України арттекстиль стає провідником глобальних контекстів, що стосуються проблем постколоніальної епохи: пам’яті, колективних травм, політичного протистояння, екології, гендерних питань. Чимало митців почали працювати з текстилем під час російсько-української війни: у власний спосіб вони підтверджують українську ідентичність переосмислюючи її у своїй творчості.

Проєкт «МАТЕРІЯ MATTERS»  відображає варіативність текстильних практик українських художників,  пропонує  поглянути на арттекстиль як на високе мистецтво і змістовне медіа.  Виставку, яка триває  з 19 липня до 1 вересня 2024 року, буде цікаво і корисно відвідати майбутнім фахівцям – здобувачам освіти Київського національного університету технологій та дизайну, аби  глибше ознайомитись з історією українського художнього текстилю.

Текст: Ніна Максимова