НТБ КНУТД

Напередодні Дня науки в КНУТД у науково-технічній бібліотеці відбулися інформаційно-просвітні та практико-орієнтовані заходи, організовані у формі  дискусій, обговорень, тренінгів, майстер-класів та ділових ігор.

Бібліотечний тиждень був спрямований на популяризацію університетської бібліотеки не тільки як джерела знань  та місця читання книг, а й як центра активного діалогу університетської спільноти; на презентацію фондів та електронних ресурсів НТБ КНУТД, ознайомлення з інформаційно-бібліографічними технологіями, зокрема сприянню процесу наукового дослідження і правильного оформлення бакалаврських і магістерських робіт, а також наукових публікацій з дотриманням принципів академічної доброчесності.

День 1. Розвиваємо інформаційну культуру та критичне мислення.

 Інформаційна культура, медіаграмотність та критичне мислення є важливими складовими освітньо-наукового процесу, тож вміння працювати з інформацією, знаходити, аналізувати та використовувати її для навчання й наукових досліджень стає запорукою успішної наукової діяльності здобувачів.

В ході активної дискусії та тренінгу студенти та співробітники бібліотеки обговорили питання інформаційної, комп’ютерної, цифрової грамотності, медіаграмотності, інформаційної компетентності. А проведення майстер-класу стало дієво-практичною допомогою для наших відвідувачів.

День 2.Книжкова експедиція «Спочатку наука – згодом практика»

У сучасній системі інформаційно-аналітичної підтримки університетських наукових досліджень науково-технічна бібліотека КНУТД забезпечує підтримку наукової діяльності шляхом формування баз даних, систематизацією та збереженням основних інноваційних розробок наукових досліджень, моніторингом наукових досліджень науково-педагогічних працівників університету, оприлюдненням та розповсюдженням наукової продукції, вільним доступом до електронних освітніх ресурсів.

 Учасники круглого столу дізналися про різноманітність ресурсів вільного доступу, наданий бібліотечними сервісами, та вчились самостійно систематизувати отримані теоретичні знання з інформаційно-аналітичної діяльності, творчо й критично осмислювати наукову проблему, збирати, аналізувати і систематизувати науково-теоретичні джерела.

День 3.

Презентація власного бренду

Формування бренду дослідника, вченого – основна мета університету, яку активно підтримує науково-технічна бібліотека. Вміння використовувати цифрові інструменти дозволяють студенту ефективно представити свої досягнення, навички, ідеї та професійні інтереси у цифровому просторі. А вміння презентувати себе  допомагає формувати власний імідж та досягати конкретної мети.

Діалог, що відбувся між студентською та бібліотечною спільнотою розкрив нові можливості  та засоби використання цифрових інструментів.  До того ж університетська молодь довела, що володіє вмінням працювати у команді!

День 4. Бібліотека - серце культурних комунікацій.

У четвер комунікаційні заходи бібліотеки було присвячено Всесвітньому дню вишиванки. В День вишиванки співробітники бібліотеки, щедрі і гостинні господині, зустрічали гостей музею цікавими оповідками та традиційними українськими смаколиками.

День 5. Емоційний рух в бібліотеці

Родзинкою фондів НТБ КНУТД є колекція журналів мод не тільки минулих років, а й віків. Забуті, проте неймовірні стилі, фасони, аксесуари. Справжнім лабіринтом для гравців стали назви окремих назв колись модного одягу. Тож гра  пройшла весело та цікаво.

Бакман Ф. Тривожні люди: роман / пер. зі шведської С. Волковецької. Київ : Книголав, 2021. 360 с.

Беручи до рук будь-яку книгу Фредріка Бакмана, треба бути готовому до виру емоцій: сміху крізь сльози, сльозам, крізь посмішку, співчуттю, мріям і несподіваним поворотам долі. І він ще жодного разу не розчарував! Як не розчаровує хороший друг, навіть, коли розповідає сумні речі.

Фредрік Бакман - сучасний шведський письменник, журналіст і блогер. Герої його книг найчастіше вразливі і "незручні". Це буркотливі старенькі, або непривітні одинаки, або неслухняні діти, або похмурі вдівці, або педантичні домогосподарки... Всі ті, кого ми рідко помічаємо, повз яких пробігаємо, ледве кивнувши головою, найімовірніше, не знаємо їхнє ім'я, бо ці люди точно не з нашої "бульбашки".

От і герої цієї книги, такі різні, такі непоєднувані, опинилися в певний час в одному місці зовсім випадково. На перший погляд. Напередодні Нового року на одному з квартирних показів невідомий злодій, погрожуючи пістолетом , захоплює групу заручників. Згодом заручників відпускають, але сам злодій безслідно зникає. І ми разом з героями - поліцейськими і заручниками - знов і знов проживаємо весь цей складний довгий день, мандруємо подумки в часи їхньої юності і дитинства, зв'язуємо докупи розрізнені факти і долі, шукаємо виходи з безвиході, вчимося емпатії і розумінню. Бо кожен з нас теж має свої тривоги і страхи, і кожен вартий співчуття і любові. "Часом нам буває боляче, нестерпно боляче просто тому, щоми почуваємося чужими самі собі."

В кожного з героїв є в минулому подія, або враження, або спогад, який впливає на все подальше життя, не дає рухатись далі, примушує відчувати провину. І в кінці кожен з них знаходить той єдиний вихід, який дозволяє виправити ситуацію і простити себе.

"Усе, що ми з'ясували про межі Всесвіту, - він безмежний. А про Бога ми знаємо тільки те, що нічого не знаємо. Мама-священиця вимагала від своєї сім'ї одного-єдиного - робити все можливе. Посадити яблуню, навіть, якщо знаєш, що завтра настане кінець світу. Рятувати тих, кого можна врятувати".

Науково-технічна бібліотека КНУТД висловлює щиру подяку кандидату історичних наук, доценту кафедри сценічного мистецтва і культури Берковському Владиславу Георгійовичу за подарунок – книги, які були передали до фонду бібліотеки :

•  Студії з історії Славутчини / В. Г. Берковський. - Київ : Пульсари, 2008. - 240 с.

Збірку нарисів присвячено історії міста Славута, одного з районних центрів сучасної Хмельницької області, та сіл, які входять до складу Славутського району.
Для студентів, учнів старших класів шкіл, вчителів, науковців, краєзнавців та всіх тих, хто цікавиться історією рідного краю.

• Життя в окупації. Славута і Славутчина в 1941-1943 рр.: зб. документів / упор. В. Г. Берковський. - Хмельницький ; Київ : Поліграфіст - 2, 2014. - 206 с.

У збірнику представлено документи, що розкривають повсякденне життя населення сучасного Славутського р-ну Хмельницької області в роки німецької окупації краю (1941-1943 рр.).

•  Джерела до історії партизанського з’єднання ім. Ф. М. Михайлова [Текст] : зб. документів / упор. В. Г. Берковський. - Хмельницький ; Київ : Поліграфіст - 2, 2015. - 438 с.

У збірнику вперше повноцінно представлено документи, що розкривають історію створення та діяльності Кам’янець-Подільського партизанського з’єднання ім. Ф. М. Михайлова у роки Другої світової війни.

• Берковський, В.  Г. Шепетівський окружний музей у Славуті (1926-1935) : зб. документів та матеріалів. - Хмельницький ; Київ : ФОП Мельник А. А., 2020

У збірнику представлено документи, що відображають історію заснування та діяльності провідної наукової музейної установи північних районів сучасної Хмельницької області - Шепетівського окружного музею в місті Славута. До збірника також увійшли й окремі дослідження працівників музею періоду 1928 - 1932 рр.

Ці видання стануть важливим джерелом знань для всіх, хто прагне глибше зрозуміти минуле нашого народу, а також допоможуть формувати національну свідомість майбутніх поколінь.

Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу На Либідській площі в Києві

18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних подій – депортації кримських татар із території Кримського півострова, здійсненої радянським тоталітарним режимом у 1944 році.

Вивчення історії депортації та її наслідків є важливим не лише для формування історичних знань, а й для розвитку у здобувачів вищої освіти громадянської свідомості, чутливості до питань прав людини та національної пам’яті. Це особливо актуально в умовах триваючої російської окупації Криму та війни Росії проти України.

Депортація кримських татар 1944 року стала одним із наймасовіших злочинів радянського режиму, наслідки якого залишалися незагойною раною аж до 2014 року. Після початку новітньої російської окупації кримські татари знову опинилися перед загрозою: Російська Федерація практикує «тиху» депортацію, переслідуючи, залякуючи й витісняючи найактивніших представників народу. Страх обшуків на світанку, арешти, насильницькі зникнення та мобілізація до ворожої армії призвели до ретравматизації цілого народу, викликаючи болісні спогади про трагедію 1944 року. І немає впевненості, що агресор не спробує повторити злочин у ще масштабнішій формі.

Депортація кардинально змінила демографічний та культурний ландшафт Криму. Але разом із тим вона стала частиною спільної історичної пам’яті українців і кримських татар. Обидва народи зазнали злочинів тоталітарних режимів, спрямованих на винищення ідентичності, культури, мови.

Вшанування пам’яті жертв депортації – це продовження боротьби за право бути собою, це пам’ять про наші спільні трагедії: від зруйнування Запорізької Січі до повномасштабної війни 24 лютого 2022 року. Депортація кримських татар – це не лише про фізичне переселення. Це насамперед про намагання знищити саму суть народу: його ім’я, гідність, право на існування. Радянська влада, як і сучасна Росія, прагнула стерти кримських татар із історії, як нині заперечує саме існування українського народу.

Голод, репресії та “розстріляне відродження”. Які сторінки історії передували депортації 1944 року

Депортація кримських татар

Чому сталася друга окупація Криму в 2014 році. Хронологія

Матеріал Ukraїner Позбутись непокірних. Як росіяни витісняли кримських татар (відео).

Онлайн-архів “Tamırlar” (картини, відео, фото, спогади депортованих)

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Художній фільм “Хайтарма” (2013)

Документальний фільм “ARZU | МРІЯ” (2018)

Документальний фільм "Самоповернення в Крим" (2021)

Документальний фільм “Крим, як це було” (2018)

“Пам’ятаємо! Перемагаємо!”

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності  з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.

У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.

Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили  Організацію об’єднаних націй. Україна стала її  співзасновницею.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.

Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму.  Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.

Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – нині ми боремося проти російської версії нацизму – рашизму. Він несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії. Ідейним підґрунтям рашизму стало  привласнення статусу “головного переможця”Російською Федерацією і перетворення перемоги над нацизмом на культ, пропаганду війни.

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.

Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

Спільнота КНУТД відзначила День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.