НТБ КНУТД

16 травня 2024 року студентський актив у співпраці з науково-технічною бібліотекою КНУТД до Всесвітнього дня вишиванки організували майстер-класи з метою поширення українських традицій, психологічного розвантаження через  творчість, згуртування учасників освітнього процесу навколо національної культурної символіки.

Перший майстер-клас з Петриківського розпису від Студентського профкому розгорнули на третьому поверсі головного корпусу, поряд з облаштованим фотомайданчиком, прикрашеним рушниками та Бережичами.

У заході взяли участь викладачі та здобувачі освіти усіх факультетів та інститутів КНУТД. Кожний міг взяти до рук пензлик та відтворити свій унікальний малюнок. Під час майстер-класу основну увагу було приділено особливостям і специфіці цього художнього напряму.

Другий майстер-клас з оригамі «Сорочка-вишиванка» відбувався у локації біля Музею історії розвитку КНУТД. Творчі групи студентів разом із працівниками бібліотеки виготовляли вишиті сорочки у техніці оригамі. Усі виготовлені вироби – чоловічі та жіночі сорочки з орнаментами різних регіонів нашої країни, прикрасили стилізовану карту України, яка буде зберігатися  Музеї вишивки.

Також у цей день університетський Музей вишивки приймав екскурсійні групи студентів. Гостей музею чекала оновлена експозиція у затишній гостинній українській сільській хаті із запашним хлібом на столі.

Тепле й дружнє спілкування та творча праця сприяли розширенню знайомства і комунікації серед студентства, що поглиблює можливості співпраці у майбутніх проєктах.

На завершення здобувачі освіти обмінялися позитивними враженнями від майстер-класів!

Дякуємо усім, хто долучився до нас! Україна понад усе!

Разом – до Перемоги!

18 травня Україна відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановує пам'ять жертв депортації кримських татар 1944 року.

Важливим кроком у зануренні в кримськотатарську культуру є виставка «Крим. Відкриття», яка відбувається в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного у межах Міжнародного освітнього культурно-мистецького проєкту «Кримськотатарські студії» з 25 квітня до 27 травня 2024 року.

Експозиція, створена до 80 роковин депортації кримських татар, об’єднує арт інсталяції, присвячені пам’яті жертв депортації, рідкісні видання з фондів бібліотеки, пейзажі Криму, оригінальні ужиткові предмети, створені кримськотатарськими митцями. Організатор виставки – Громадська організація «Обрядова культура України».

Унікальною частиною експозиції є тематичні лялькові композиції від 39 майстринь Творчої групи «Авторська лялька-мотанка» з України та діаспори, що докладно відображають обряди та звичаї кримських татар: традиції сватання та весілля; облаштування оселі з поділом на жіночу та чоловічу половини; повсякденний побут та ремесла, ритуал кавової церемонії, святкові розваги. Мальовничий національний одяг ляльок відтворений майстринями в усіх деталях з використанням належних матеріалів.

Виставка «Крим. Відкриття» надає можливість ближче познайомитися з народними кримськотатарськими традиціями, національним одягом кримських татар, дізнатись про об’єднуючі сенси орнаментальних знаків і символів, що може бути особливо корисним для здобувачів освіти КНУТД, які зацікавлені у поглибленні знань з історії, мистецтва і культури України.

Текст Ніна Максимова

Аудіокнига "ЖИТТЯ ПОПЕРЕДУ" Ромен Гарі (Еміль Ажар)

Цьогоріч 8 травня Україна вперше відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 рр. Ми вшановуємо пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом і переміг його, та всіх жертв Другої світової війни.

29 травня минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні. Цим ми приєдналися до європейської традиції відзначення цієї пам’ятної дати.

Участь у тій війні взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн – у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, у тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини.

Жертвами Другої світової стали військові, а також остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише зброя й масштабні бої. Це – долі багатьох людей, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. Моторошні свідчення учасників Другої світової війни про воєнні злочини, на жаль, для України в ХХІ столітті стали реальністю. Тепер російські літаки й військові знищують і руйнують усе, що є на їхньому шляху на території України…

Із 2014 року наша країна і весь український народ стійко захищають суверенітет нашої держави, виборюють право на існування за європейськими, демократичними цінностями у війні з росією. Із 2014 року символом пам’яті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті. Сьогодні ми солідарні з усім світом та відчуваємо підтримку в боротьбі за незалежність, цивілізованість, демократію та європейські цінності.

У 1939–1945 роках тоталітарні режими, націонал-соціалістичний (нацистський) у Німеччині й комуністичний у СРСР, вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, унаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Україна проходить складний шлях осмислення своєї історії. Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув на полях битв, у таборах смерті, в окупованих містах і селах. Усі ми в неоплатному боргу перед полеглими у боротьбі за свободу та гідність людини.

В університеті у рамках заходів до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні традиційно у локації біля Музею історії розвитку Університету відбувся майстер-клас із виготовлення з текстилю квітки маку як символу пам’яті про загиблих та плетіння браслету-оберегу з синьо-жовтих стрічок.

До організаторів заходу – працівників науково-технічної бібліотеки, активу студентського самоврядування долучилися здобувачі освіти, члени ректорату, працівники структурних підрозділів університету. Захід супроводжувався інформаційною стрічкою на моніторах біля музею, підготовленою на основі історичної інформації Українського інституту національної пам’яті. Під час майстер-класу учасники мали можливість поспілкуватися про важливість миру для життя людей, почути від працівників науково-технічної бібліотеки інформацію про причини війни, численні злочини проти людяності, воєнні злочини та прояви геноциду, загрози тоталітаризму.

У заході взяли участь групи здобувачів освіти з усіх факультетів та інститутів університету, які також долучалися до виготовлення символіки. Учасники вміло опановували технологію створення квітки маку із заздалегідь підготовленого матеріалу. Червоно-чорними символами пам’яті про мільйони загиблих у роки Другої світової війни також прикрасили прапор України, вшановуючи кожного та кожну, хто боровся з нацизмом, військових та цивільних, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації, дітей війни, примусових робітників.

Сьогодні українці зі зброєю в руках надзвичайно дорогою ціною виборюють Перемогу, захищають незалежність України та безпеку Європи, фактично беруть участь у створенні нової, справедливішої, світової системи безпеки. Заради миру й життя наступних поколінь, заради вільної України і Європи! Для нас це боротьба за свободу, і ми неодмінно переможемо і нам треба своїми думками та вчинками бути достойними жертовності та незламності наших захисників!

Український інститут національної пам’яті пропонує перелік художніх і документальних фільмів про війну, які варто подивитися

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Разом до перемоги!

Передбачено електронний сертифікат учасника за умови прослуховування більше 90 % вебінару.

2 травня 2024

Тема : Hot Topics Оновлення у авторському профілю у Web of Science

Тези: Відбулися зміни в авторському профілі про які оголошували 19 березня. Зараз маємо багато схвильованих авторів у яких «зниклі публікації». На вебінарі переглянемо як створити,  наповнити, що можна додати, підтвердити позицію автора, хто може редагувати і бачити ваші здобутки. Відповіді на запитання з реєстраційних анкет

Реєстрація

10:15–11:15

9 травня 2024

Тема : Оформлення статті за форматом журналу з EndNote

Тези: Формати оформлення публікації. Який формат в вибраному виданні? Де його знайти? Що таке референс-менеджери? Як настроїти роботу EndNote? Як створити та наповнювати колекцію? Чи можна додати інформацію про статтю? Використання Cite While You Write™. Відповіді на  питання з реєстраційних анкет.

Реєстрація

10:15–11:15

16 травня 2024

Тема : Повний цикл наукового дослідження з ресурсами Clarivate

Тези: Розглянемо ключові етапи циклу наукового дослідження від ідеї до презентації здобутків та ресурси Clarivate (Web of Science Core Collection, EndNote, Journal Citation Reports, InCites, Grant Index, Pivot-RP, ProQuest Dissertaion and Thesis Index, ResearcherID) що допоможуть пройти цей цикл максимально ефективно.

Реєстрація

10:15–11:15

23 травня 2024
Тема : Відповідальний академічний штучний інтелект для дослідників Web of Science
Тези: Штучний інтелект трансформує академічні дослідження, викладання та навчання. Clarivate гарантує, що ви зможете безпечно і відповідально орієнтуватися в цьому новому ландшафті, забезпечуючи при цьому досконалість досліджень. Приєднуйтесь до цієї сесії, щоб дізнатися більше про нещодавні та майбутні розробки на основі штучного інтелекту у Web of Science, включаючи значні покращення пошуку та майбутній дослідницький асистент Web of Science на основі генеративного штучного інтелекту. Ми обговоримо, як ми впроваджуємо штучний інтелект, щоб допомогти дослідникам усіх рівнів вирішувати складні дослідницькі завдання та отримувати більше від найнадійнішої у світі бази даних цитувань - Web of Science Core Collection. 

Реєстрація

10:15–11:15

Вебінари від Elsevier англійською мовою проводять Customer Success Manager Elsevier Паула Мілєвська

15 травня,  час проведення 12:00

Тема: Reaxys Monthly – навчання та «відкритий офіс»

16 травня,  час проведення 11:00

Тема: Інженерні інновації в рекордні терміни. Знайомимось з Knovel

 22 травня, час проведення 11:00

Тема: Пошук статей і керування посиланнями

 23 травня, час проведення 11:00

Тема: Вирішення складних інженерних задач. Досліджуємо Knovel

 28 травня, час проведення 11:00

Тема: Відкрийте для себе ScienceDirect

У розповіді про шістдесятництво не можна оминути постать Алли Горської, найяскравішої творчої особистості, дисидентки, однієї із засновниць та діячки правозахисного руху 1960-х.

Алла Горська - дочка діяча кіновиробництва Олександра Горського, який очолював українські кіностудії. Навчалась у Київському художньому інституті, ще студенткою одружилась з обдарованим художником Віктором Зарецьким. На початку 60-х років Алла Горська разом із Віктором Зарецьким, Василем Стусом, Василем Симоненком, Іваном Світличним організували Клуб творчої молоді (КТМ) «Сучасник»у Києві. Окрім них, до нього увійшли Iван Драч, Євген Сверстюк, Iрина Жиленко, Михайлина Коцюбинська, Микола Вiнграновськиий, Лесь Танюк, Iван Дзюба. Молоді митці проводили дискусії, мистецькі вечори, влаштовували виставки, організовували щорічні Шевченківські свята.

Талановита художниця працювала в галузі монументального мистецтва, мозаїки, графіки, живопису, сценографії. Доля багатьох її творів стала сумною: більшість робіт на Сході потрапила під окупацію ще 2014 року, у наші дні російські окупанти знищили мозаїчні панно художниці у Маріуполі. Єдиний монументальний твір Алли Горської, Віктора Зарецького і Бориса Плаксія, збережений у Києві - панно у етнографічно-модерному стилі «Вітер» на ресторані «Вітряк», у ході оформлення якого митці прагнули поєднати минуле і сучасне, досягти сучасності в кольорах, пластиці і композиції.

Студентська молодь КНУТД, яка цікавиться історією руху шістдесятництва в Україні, може дізнатись більше про життя і творчість української мисткині з першої ретроспективної виставки «Алла Горська. Боривітер», яка відбувається в Українському Домі.

Експозиція виставки представляє понад 100 творів, знайомить з ескізами найвідоміших мозаїчних панно, створених групою Горської у Києві та на Сході України, портретами визначних українських діячів — Василя Стуса, Івана Світличного, Василя Симоненка, Івана Драча, Ліни Костенко, художнім оформленням для вистав Леся Танюка. Поруч розміщені фотографії та цитати самої Алли та її колег. Спеціально для виставки сучасні українські митці Олексій Сай і Микола Марусик створили відеосвітлову інсталяцію за мотивами знищеного 60 років тому вітража «Шевченко. Мати», виконаного для червоного корпусу Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. На ньому було зображено гнівного поета, до якого притулилася жінка – символ матері-України. Над композицією розміщувалася цитата Шевченка: «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово!» Вітраж не вписувався в радянські ідеологічні стереотипи, його авторів виключили зі Спілки художників УРСР. Для того, щоб поновитись у Спілці Алла Горська поїхала до Москви. Відтоді мисткинею зацікавився КДБ, у її квартирі організували прослуховування. Історія Алли Горської сповнена драматичних подій: її роботи забороняли і демонтували, вона зазнала переслідувань КГБ і врешті була вбита 28 листопада 1970 року в 41-річному віці. Друзі та рідні Алли Горської були переконані — мисткиню знищила радянська влада.

«Творчість Алли Горської стала доступна для вивчення лише після 1991 року, — каже мистецтвознавиця Діана Клочко. — Твори виключеної зі Спілки художників мисткині не могли ніде демонструватись публічно. Вона працювала над мозаїками у Донецьку та Маріуполі практично інкогніто, допомагаючи колегам, без права бути згаданою у творчому колективі. Її викреслили з публічного життя, аналогічно, як і Василя Стуса, Івана Світличного, Євгена Сверстюка. Їм заборонили слово, їй — візуальний образ».

Більше 10 музеїв і архівів, а також чимало приватних колекціонерів поділилися творами мисткині для того, аби ретроспективна виставка стала можливою. Виставка в Українському Домі триватиме по 28.04.2024.Графік роботи: вівторок — неділя,11:00 — 19:00.

Текст: Ніна Максимова

Пропонуємо переглянути наш квітневий рейтинг публікацій за посиланням:

Науково-технічна бібліотека КНУТД продовжує знайомити з інформаційним ресурсом відділу зберігання фондів: Колекції видань з легкої промисловості та суміжних галузей (XVIII-XX ст.).

До вашої уваги видання:  Збірник інституту хімічної технології / ред. В. Шапошніков. - К. : Вид-во АН УРСР. Т. 11. - 1940. - 174 с.

Збірник  підготований і виданий за редакцією академіка В.Г. Шапошнікова (1870-1952), відомого вченого, одного з фундаторів Української Академії Наук (УАН), який стояв у витоків організації і розбудови вищої освіти в Україні, інститутів легкої промисловості, спадкоємцем яких став Київський національний університет технологій та дизайну.

Видання, наклад якого становить усього 500 примірників, містить статті про дослідження хімічних і фізичних властивостей сировини для текстильного виробництва в Україні. Результати досліджень ілюстровані діаграмами і таблицями, до кожної статті додається її короткий зміст англійською мовою.

Наводимо зміст збірника з короткою анотацією мети досліджень:

Власов Л. Й. Еластичні властивості шерсті в залежності від вологості повітря.

Мета роботи: дослідити здатність шерстяних волокон здовжуватися під впливом розтягаючих зусиль при різній вологості повітря. Вивчення змін пружних здовжень шерстяних волокон, від яких залежить опір шерстяних матеріалів розтягаючим зусиллям у процесі виробництва й в носінні. Результати вивчення і освоєння в роботі нового динамометра.

Власов Л. Й. Методика дослідження пружних властивостей шерсті.

Мета роботи: розробка методики дослідження пружних властивостей шерстяних волокон на новому апараті (див. статтю у цьому збірнику: Власов Л. Й. Еластичні властивості шерсті в залежності від вологості повітря).

Луганов Б.К. Вологість української бавовни перших зборів урожаю 1937 р.

Мета роботи: Вологість бавовни має велике значення як для транспортування, так і для технологічних процесів. Завданням цієї роботи є виявлення вологості в бавовні в природно-кліматичних умовах збирання, зберігання та очищення бавовни в районах вегетації України.

Луганов Б. К. Про зміни властивостей бавовняної пряжі в залежності від хімічних обробок.

Мета роботи: Пряжа в процесі обробок змінює свої властивості щодо різних показників. Зміни, яких зазнає пряжа, впливають на готову продукцію як позитивно, так і негативно, що може позначитись на перебіг технологічного процесу. Метою дослідження є з’ясування змін, яких зазнає пряжа під впливом виварювання та фарбування субстантивними і сірчастими фарбниками.

Вадимович І.І. До питання про обривність пряжі в трикотажному виробництві.

Мета роботи: Вивчення причин обривності пряжі в процесах трикотажного виробництва, дослідити найбільш вживаний на  фабриці матеріал (див. примітки у статті), взяти матеріал, який більш чуттєво реагував би на зміни температури і вологості повітря.

Збірник може зацікавити науковців, дослідників, усіх, хто вивчає історію розвитку вітчизняної легкої промисловості. Видання зберігається у читальному залі ВЗФ НТБ КНУТД (приміщення 1-0290).

Фонди науково-технічної бібліотеки поповнюються новими виданнями завдяки прагненню видавців популяризувати образотворчі видання та яскраві сторінки історії українського мистецтва. Так днями Олег Головко, к. е. н., доцент, власник Видавництва «Університетська книга» презентував науково-технічній бібліотеці чудову книгу з ілюстративним матеріалом, який репрезентує твори українських художників.

Імена України. 100 митців. Суми. ПФ «Видавництво "Університетська книга"», 2020. 236 с.

У книзі представлена творчість українських художників від часів Київської Русі до XXI ст., які залишили яскраву сторінку в історії українського образотворчого мистецтва. Ілюстрації дають уявлення про стилістику творів, їх тематичне і технічне розмаїття, а біографічні відомості розширюють наші знання про діяльність митців. Широка палітра висловлювань щодо творчості чи особистості художника показує неоднозначність їх сприйняття й інколи суперечить усталеній думці.

Адресована мистецтвознавцям, культурологам, історикам і всім, хто цікавиться історією образотворчого мистецтва.

Ми щиро вдячні за подарунок та сподіваємося на плідну співпрацю!

Клочко Р. Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України. Київ : Віхола, 2023. 288 с. (Серія «Життя»).

Часто можна почути у роздумах дорікання, що, мовляв, Україна дуже легко здобула незалежність, і тому до початку повномасштабного вторгнення росії недостатньо її цінувала і недостатньо серйозно до неї ставилась. Але той, хто знає історію, ніколи так не скаже. Наша незалежність – наслідок багаторічної боротьби не одного покоління. Хоча для багатьох, хто не хотів її бачити і не хотів нічого про неї знати, ця боротьба й була малопомітною.

Відкрити нові факти про тих, хто доклав зусиль для здобуття Україною незалежності, допоможе книга Романа Клочка «Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України».

Книга дає детальний історичний аналіз боротьби за свободу в Україні і в Радянському Союзі в цілому від середини 50-х років: ОУН, УПА, УНФ (Український народний фронт), підпілля… Все це стало підґрунтям для виникнення в Україні дисидентського руху.

Шлях до незалежності прокладали Левко Лук’яненко та В’ячеслав Чорновіл, брати Богдан і Михайло Горині, генерал Петро Григоренко… Серед дисидентів-шістдесятників були люди самого різного походження: відомі літератори - Василь Стус, Василь Симоненко, художники - Алла Горська, Опанас Заливаха, кіномитці - Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, філологи - Іван Дзюба, Іван Світличний, освітяни - Надія Світлична, прості робітники - Георгій Москаленко, Віктор Кукса… Часто вони мали різну ідеологію, різні уявлення про засоби своєї діяльності і різні світогляди, але єдине прагнення справедливості і свободи, розквіту українізації. Зміни в країні після ХХ з’їзду партії надихали, в повітрі віяло свободою. Осередки шістдесятництва одночасно виникали в різних містах, потім налагоджували між собою зв’язки, допомагали і підтримували один одного (Київський Клуб творчої молоді «Сучасник» і Львівський «Пролісок»).

Але вже з середини 60-х років почались масові гоніння, арешти і ув’язнення. Книга детально розповідає, як люди, які формально перебували на волі, втрачали можливість займатися професією, виховувати своїх дітей, вільно пересуватися. Описуються окремі випадки самоспалення. Дехто не витримував тиску з боку влади, підписував «покаянні» листи, починав співпрацювати з КДБ, але найстійкіші йшли до кінця: вони отримували великі терміни ув’язнення в тюрмах і таборах, заслання, страждали від примусового психіатричного лікування. Особливо вразила історія Михайла Якубівського, який з 15 років за юнацькі пошуки правди утримувався в божевільнях на сильнодіючих медичних препаратах. Жахають також розповіді про жертв каральної психіатрії – Леоніда Плюща, Миколу Плахотнюка, Анатолія Лупиноса, Йосипа Тереля. Найстрашніші сторінки в книзі – про життя на зоні, в таборах, тюрмах, особливо про покарання голодом та повну відсутність медичної допомоги.

Не просто жилося і близьким дисидентів – їхнім батькам, дружинам, дітям. Їх звільняли з роботи, виключали з університетів, створювали «неприємності» в школах, переслідували за «недоносительство» і «втрату політичної пильності».

Багато уваги автор приділяє Українській Гельсінській групі, самвидаву, зв’язкам з закордоном. Шляхи передачі інформації про ув’язнених на Захід – це реальні детективні історії. В цьому процесі, часто ризикуючи своєю свободою і здоров’ям, брали участь цілі групи небайдужих людей.

Шістдесятництво – славні й трагічні сторінки історії України, але за які тепер не соромно. Не про всіх героїв-шістдесятників ми знаємо, не всі сторінки достатньо вивчено та усвідомлено. Завдяки таким книгам ми більше дізнаємося про досі маловідомі події. «Невидима битва» написана простою мовою фактів, в ній цитується багато документів. Читати її цікаво, і, водночас, боляче. Але історію своєї країни треба обов’язково вивчати, щоб вчитися бачити та вирізняти загрози, проводити паралелі подій минулого і сьогодення, посилювати незламний дух, мати основу, підґрунтя, що творять зміни, врешті, знати ворога в обличчя, розуміти, як з ним боротися, а головне – не забувати своїх героїв і пишатися ними!

Текст Олександра Чепілко