НТБ КНУТД

У розповіді про шістдесятництво не можна оминути постать Алли Горської, найяскравішої творчої особистості, дисидентки, однієї із засновниць та діячки правозахисного руху 1960-х.

Алла Горська - дочка діяча кіновиробництва Олександра Горського, який очолював українські кіностудії. Навчалась у Київському художньому інституті, ще студенткою одружилась з обдарованим художником Віктором Зарецьким. На початку 60-х років Алла Горська разом із Віктором Зарецьким, Василем Стусом, Василем Симоненком, Іваном Світличним організували Клуб творчої молоді (КТМ) «Сучасник»у Києві. Окрім них, до нього увійшли Iван Драч, Євген Сверстюк, Iрина Жиленко, Михайлина Коцюбинська, Микола Вiнграновськиий, Лесь Танюк, Iван Дзюба. Молоді митці проводили дискусії, мистецькі вечори, влаштовували виставки, організовували щорічні Шевченківські свята.

Талановита художниця працювала в галузі монументального мистецтва, мозаїки, графіки, живопису, сценографії. Доля багатьох її творів стала сумною: більшість робіт на Сході потрапила під окупацію ще 2014 року, у наші дні російські окупанти знищили мозаїчні панно художниці у Маріуполі. Єдиний монументальний твір Алли Горської, Віктора Зарецького і Бориса Плаксія, збережений у Києві - панно у етнографічно-модерному стилі «Вітер» на ресторані «Вітряк», у ході оформлення якого митці прагнули поєднати минуле і сучасне, досягти сучасності в кольорах, пластиці і композиції.

Студентська молодь КНУТД, яка цікавиться історією руху шістдесятництва в Україні, може дізнатись більше про життя і творчість української мисткині з першої ретроспективної виставки «Алла Горська. Боривітер», яка відбувається в Українському Домі.

Експозиція виставки представляє понад 100 творів, знайомить з ескізами найвідоміших мозаїчних панно, створених групою Горської у Києві та на Сході України, портретами визначних українських діячів — Василя Стуса, Івана Світличного, Василя Симоненка, Івана Драча, Ліни Костенко, художнім оформленням для вистав Леся Танюка. Поруч розміщені фотографії та цитати самої Алли та її колег. Спеціально для виставки сучасні українські митці Олексій Сай і Микола Марусик створили відеосвітлову інсталяцію за мотивами знищеного 60 років тому вітража «Шевченко. Мати», виконаного для червоного корпусу Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. На ньому було зображено гнівного поета, до якого притулилася жінка – символ матері-України. Над композицією розміщувалася цитата Шевченка: «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово!» Вітраж не вписувався в радянські ідеологічні стереотипи, його авторів виключили зі Спілки художників УРСР. Для того, щоб поновитись у Спілці Алла Горська поїхала до Москви. Відтоді мисткинею зацікавився КДБ, у її квартирі організували прослуховування. Історія Алли Горської сповнена драматичних подій: її роботи забороняли і демонтували, вона зазнала переслідувань КГБ і врешті була вбита 28 листопада 1970 року в 41-річному віці. Друзі та рідні Алли Горської були переконані — мисткиню знищила радянська влада.

«Творчість Алли Горської стала доступна для вивчення лише після 1991 року, — каже мистецтвознавиця Діана Клочко. — Твори виключеної зі Спілки художників мисткині не могли ніде демонструватись публічно. Вона працювала над мозаїками у Донецьку та Маріуполі практично інкогніто, допомагаючи колегам, без права бути згаданою у творчому колективі. Її викреслили з публічного життя, аналогічно, як і Василя Стуса, Івана Світличного, Євгена Сверстюка. Їм заборонили слово, їй — візуальний образ».

Більше 10 музеїв і архівів, а також чимало приватних колекціонерів поділилися творами мисткині для того, аби ретроспективна виставка стала можливою. Виставка в Українському Домі триватиме по 28.04.2024.Графік роботи: вівторок — неділя,11:00 — 19:00.

Текст: Ніна Максимова