|
Химерна книга. Химерний світ. Химерний, болючий і гіркий. Гіркий від суєру, від страждань, від неможливості повернутися назад, або хоча б згадати. Згадати, хто ти, ким ти був, хто винен в тому, що світ невідворотно змінився.
Кіммерик. Колись квітучий край зараз отруєний суєром - речовиною, що схожа на рожеву сіль - відмежований від материка морем і суєрним куполом. Більшість живих істот або загинули, або стали потворами - засоленими. Суєр диктує, як існувати в цьому світі, бо жити в ньому неможливо. Це не життя. Головне в цьому виживанні - вода, а її мало. Критично мало.
Провалюєшся в цей загрозливий і непевний світ, разом з головним героєм - Талавіром. Він - Старший брат, незмінений - має спуститися вниз, в Дешт. Має кілька завдань від очільника "Матері вітрів" - літаючої бази Старших братів, що раніше була підводним човном. Він має розслідувати і покарати того, хто вбив Старшого брата, що був відправлений з якоюсь місією в Дешт, щоб знайти легендарний артефакт - Золоту колиску, яка дає беззаперечну владу над цими землями, і знайти геніального вченого Мамая, який зник десь в Кіммерику на самому початку суєрного прориву в цей світ.
Як на мене - забагато для однієї людини, хай і добре підготовленої. І Дешт не поскупиться на загадки, смертельні небезпеки і проблеми. Незміненим він почав свій шлях у Дешті, але його неможливо пройти не змінившись. Суєр, який спотворив цю частину світу, відібрав у засолених пам'ять. Про те, що було - пам'ятають уривками, та й на ці уривки покладатись не можна. От тітка Валька тільки і пам'ятає, що вона до появи суєру куховарила в шкільній їдальні. Але що вона там готувала - стерлося з пам'яті, ніби і не було. Зате зараз вона засолена, і відьма, і має дві пащеки. Дешт сповнений неприємних сюрпризів.
Є ще кілька ліній з іншими героями, проте вони всі переплітаються між собою.
Світ, в якому сталася ця катастрофа, має надто багато загадок. Важко в цьому постапокаліптичному світі вгадати Крим. Проте деякі ознаки все ж є: це назви місць Ак-Шейх, Кара-Меркит і Кара-Тобе, та й сам Дешт, а ще Болбочан і генерал Григоренко, та й деякі інші згадані в книзі персони, що мали вплив на історію Криму в нашій реальності. Міф про Чорну Корову і легенда про Золоту колиску знайшли своє місце в цій однозначно альтернативній історії Криму. Читалося важкувато, інколи втомлювалася від химерності та багатошаровості цього світу. Але книга чіпляє, ще якийсь час після прочитання бентежить відчуття, що не всі сенси зчитала і, можливо, потрібно перечитати...
Текст Олени Мохамад
|
