НТБ КНУТД

Війна в Україні, яка триває вже одинадцять років, змінила кожного з нас особисто і змінила нас як суспільство в цілому. І ці зміни не могли не вплинути на національну культуру, і особливо національну книгу. Наразі маємо унікальний масив воєнної ветеранської літератури, як прози, так і поезії, літератури щирої і відвертої, автори якої бачили війну зблизька, несуть її на своїх плечах, захищаючи нас від неї своїми тілами. Вони дають нам змогу побачити війну з різних ракурсів і сторін, доторкнутись до тієї царини сучасної дійсності, суб'єктом якої кожен з нас може стати щомиті.

Однією з найяскравіших таких книг стала для мене книга Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає". Це збірка коротких есеї‌в молодого автора, військового ЗСУ, яка торкаються багатьох серйозних тем: Бога і віри на війні, любові і  побратимства, української культури і культури світової, їхньої актуальності в наших реаліях життя і смерті.

«І, може, єдиний спосіб перевірити, чи справді ти живеш, – це прочитати справжню літературу свого часу і послухати, чи каже вона тобі, що вся, цілком і повністю, тепер і завжди, – про тебе.

Час жорстокий. Нечесний. Роз’ятрювальний.

Але не можем від нього ховатись. Маєм проживати його, хай навіть і так.

Роз’ятрювально. Жорстоко. Казати йому, що ніколи не зможе забрати всього. Наприклад, виривати із цього часу частинки, перетворювати на літературу. І, якщо ми все робимо правильно, то ця література завжди нам кричатиме: «Я про тебе! Я тепер і назавжди про тебе!».

Виявляється що досвід минулих воєн нам зовсім не підходить. Бо наші воїни не шукають нагоди стати героями, вони приймають єдине правильне рішення і йдуть захищати своїх.

«Гемінґвей нічого не знає про російсько-українську війну. Ось і все…

Так, ми з Гемінґвеєм обидвоє пішли на війну. Але різниця в тому, що я ніколи б не хотів на неї потрапити. Молодий Гемінґвей брав участь у війні, бо хотів. І це була чужа війна, яка не загрожувала його нації. А молоді українці воюють, бо мусять. І це війна за наше існування, в якій втекти чи здатися – означає загинути цілій нації».

Іноді, щоб захистити, треба щось втратити, або нести непоправні втрати вже захистивши. Щоб захистити мирне життя, чоловіки відмовляються від своїх мирних професій, втрачають сім'ї, друзів, побратимів, здоров'я, життя... І тому багато роздумів про мобілізацію і ухилянтів.  Героїв не міняють.

«Герої не втомлюються, не жаліються, не падають духом, не втрачають здоров’я,  не потребують заміни. Герої навіть не вмирають, якщо вірити тому, що скандують на їхніх похоронах. Дуже зручно мати в країні трохи людей, яких завжди можна назвати героями і вірити собі в них. І хай розрулюють. Якщо вже пішли на війну, то хай вертаються або з перемогою, або так, щоб ми зустрічали їх на коліні й нагадували одне одному, що герої не вмирають.

Дай нам, Господи, ще трохи героїв, і ти побачиш, як сильно ми будемо у них вірити!»

«Таким є головне правило нової математики існування. Щоб хтось жив, хтось інший повинен це життя захищати. Лінія фронту і військові на ній – це єдине, що відділяє нас від жахливої смерті».

Книга не просто психологічна, вона психотерапевтична як для самого автора, так і для читача. Автор знов і знов розповідає про втрату побратима, «Дока», і кожного разу спливає щось нове, раніше не помічене, або несуттєве. Прокручуючи раз по раз в пам'яті подробиці того трагічного дня, ми долучаємось до спогадів автора і разом з ним бачимо в немолодому, невеликому чоловіку справжнього Воїна, справжню Людину, втілення люблячого Бога, Бога Окопного...

«Коли священик одягає камуфляж, бере замість автомата стару зашуровану Біблію та їде під обстріли, щоб помолитися з тими, хто хоче разом помолитися, - це говорить про Церкву більше, ніж папи римські та патріархи московські.

Коли чоловік на межі зриву отримує лист із дитячим малюнком і втирає сльози - це в ньому стільки Бога проявляється, що й не осягнути.

Так, ми віримо, що Господь все може і всіх любить. Але Він досі не зупинив умить все це жахіття. Чому? Я теж хочу почути відповідь. Колись я точно Його запитаю.Чому сам не зупинив війну, якщо такий всемогутній. Я матиму багато незручних питань.

Але точно не спитаю, де Він був, де був Бог під час війни. Саме це я знаю. Бачив і відчував. Він був із нами в кожній ямці та під кожним обстрілом.

Наш Окопний Господь, до якого ми маємо стільки претензій та запитань. Із нами обстріляний, з нами втомлений.

Інколи стаає так невимовно важко, такий вже край. А тоді раптом з'являється думка, що я в найбільш правильному місці на цілу планету. На весь створений час і простір. І маю зараз бути тільки тут.

Який чудовий доказ існування.»

Міжнародний день студента у Київському національному університеті технологій та дизайну – не просто свято студентської молоді. Це визнання важливості освіти, усвідомлення рушійної сили студентства у сфері наукових, соціальних та культурних змін, джерело нових ідей та інновацій, самореалізація та єдність.

Студенти КНУТД є постійними призерами Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, їхні наукові роботи публікуються у фахових виданнях України, а також у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science, приймають участь у наукових конференціях, гуртках та проєктах.

Науково-технічна бібліотека КНУТД захоплюється невичерпною енергією студентської молоді, ініціативністю, прагненню до знань та відкриттів, відповідальної, талановитої, веселої!

Зі святом вас!

ResearchGate – це міжнародна соціальна мережа для науковців, студентів та дослідників, створена у 2008 році для комунікації між науковцями з різних галузей.

Основні можливості:

• Публікація робіт – можна завантажувати статті, препринти, презентації.
• Пошук наукової літератури – мільйони досліджень з різних дисциплін.
• Спілкування та співпраця – обговорення з колегами, пошук партнерів для проєктів.
• Статистика та метрики – перегляди, цитування, скачування робіт.
• Кар’єрні можливості – вакансії в університетах та наукових центрах.

Покрокова інструкція з ефективного використання ResearchGate.

1. Реєстрація та створення профілю

• Перейдіть на researchgate.net.
• Зареєструйтесь за допомогою академічної пошти (університет, наукова установа) –  це прискорить підтвердження.

• Назву нашого університету ввести лише за правильною транслітерацією з української мови Kyiv National University of Technologies and Design

• Додайте:
• Фото та коротку біографію.
• Місце роботи / навчання, наукові інтереси
• ORCID (якщо є).

2. Додавання публікацій

• Завантажте свої статті у форматі PDF (якщо це дозволяє видавець).
• Додайте препринти (ще не опубліковані статті).
• Якщо є статті в журналах, додайте DOI або імпортуйте через Google Scholar/ORCID.

3. Пошук і підписка на дослідження

• Використовуйте пошуковий рядок для пошуку статей за ключовими словами.
• Підписуйтесь на авторів, які вас цікавлять.
• Налаштуйте повідомлення про нові роботи у вашій галузі.

4. Взаємодія з колегами

• Надсилайте запити на контакт.
• Ставте питання у розділі Questions & Answers.
• Обговорюйте статті в коментарях.

5. Додавання публікацій

• Слідкуйте за показниками:
  • Reads (перегляди і завантаження ваших робіт).
  • Citations (кількість цитувань).
  • Research Interest Score (індекс зацікавленості).
• Використовуйте ці дані для CV, заявок на гранти чи конкурсів.

6. Участь у проєктах і вакансіях

• Створюйте проєкти та додавайте проміжні результати.
• Переглядайте розділ Jobs – там є вакансії PhD, постдоків, дослідницьких позицій.

7. Регулярна активність

• Оновлюйте профіль при нових публікаціях.
• Відповідайте на питання у вашій сфері – це підвищує вашу видимість.
• Беріть участь у дискусіях, щоб знаходити колаборації.

Виставка Івана Марчука "Пробудження", що проходила в Музеї історії міста Києва, стала справжньою культурною подією, втім, як і всі попередні, і все, до чого торкається рука великого Майстра.

Цьогорічна виставка складається з картин трьох циклів: «Голос моєї душі», «Пейзаж» та «Цвітіння». Цикли дуже різні, абсолютно відрізняються за настроєм та атмосферою, яка панує в кожному із залів. Ми бачимо різні етапи становлення творчості Марчука: зародження, розвиток і розквіт його самобутньої техніки - "пльонтанізму", заглядаємо в таємничі куточки його душі, доторкаємось до оголеного нерву творчості Митця - чуття патріотизму найвищого ґатунку в поєднанні з містичним баченням Всесвіту і України в ньому. Його картини не статичні, вони входять в дивну гармонію з глядачем. Завдяки чаруючому переплетенню безкінечних ліній, штрихів і мазків вони змінюються не тільки залежно від кута і яскравості освітлення, або його відсутності, а й від коливань температури і кількості людей в залі...

Приємним бонусом стали підслухані уривки екскурсії, що проходила в цей час. Коли дізнаєшся історію створення картини, вона стає для тебе "живою", ближчою... Так, в картині "Різдвяна коляда", знавці зразу впізнають  арештовану Коляду  у Львові, коли після вертепу з 31 грудня 1971 року на 1 січня 1972-го почалися масові арешти української інтелігенції,  а отже, вона сприймається вже не як відсилка до народних звичаїв, а як закодована історія тогочасної України. Картина "Козак" була створена ще молодим художником і передана Аллі Горській для таємного аукціону на підтримку шістидесятницького руху... Чуттєві загадкові жінки на його полотнах навіюють думки про самотність і втрачені надіі, а неймовірні хати, кущі, поля, небо викликають світлий смуток. Художник ніколи не писав міських пейзажів, тільки село. І так і не зміг творити на чужині, вдалині від джерела свого натхнення.

Так трапилось, що виставку я оглядала при відключенні світла. Це сумні реалії нашого часу. Але ж які знакові! Великий, знаний у всьому світі український художник, перемагає атаки московських ворогів!  Те, що могло б зіпсувати враження, привнесло той неповторний вайб, який наповнює їх іншими фарбами, робить повнішими і яскравішими в цій темряві. В пітьмі ще уважніше хочеться зблизька роздивитися таємничі переплетення химерних ліній, підсвічуючи собі телефоном і заступаючи за обмежувальні стрічки. Бо хіба силу мистецтва можна чимось обмежити?!!!

Текст: Олександра Чепілко

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва святкується 9 листопада.
Це свято об'єднує всіх, хто зберігає та розвиває унікальні українські традиції у сфері декоративно-прикладного мистецтва – від вишивки та ткацтва до кераміки й різьблення по дереву, розпису, ковальства, плетіння з лози, гутництва, інших видах народної творчості.
В умовах сучасного світу українське декоративно-прикладне мистецтво є вираженням багатовікових традицій, національної гордості та стійкості, самобутності та козацької вольності, гармонії з природою та естетики, демонструючи вічні цінності культури народу України.
Музей вишивки Київського національного університету технологій та дизайну -  освітній та науковий центр, особливий творчий простір, де представлені як унікальні старовинні речі, так і сучасні твори декоративно-прикладного мистецтва.

Головним акцентом музею є мистецтво вишивки: в колекції представлені рушники з автентичними та сучасними орнаментами, що характерні для різних регіонів України, демонструючи багатство та розмаїття обласних та районних традицій. А дизайнерське жіноче вбрання, створене студентами та викладачами університету в рамках освітніх програм та творчих конкурсів, демонструє сучасне бачення українського мистецтва.

Студенти та відвідувачі можуть вивчати народні традиції, дізнаватись про різноманіття виробів, знайомитись з символікою орнаментів та кольорів, технологіями вишивки та ткацтва. Експозиція постійно оновлюється і доповнюється новими роботами, зокрема під час проведення тематичних заходів, екскурсій та майстер-класів, які організовують співробітники науково-технічної бібліотеки КНУТД.

Виставка літератури «Народна пам'ять декоритивно-прикладного мистецтва» представлена у читальному залі (1-0394). На фото студенти кафедри графічного дизайну, факультету Дизайн.

Шановні користувачі!

Надано доступ до повних текстів статей журналу «Маркетинг в Україні», професійного видання Української Асоціації Маркетингу.

Новий номер журналу «Маркетинг в Україні» за 2025 рік присвячено ринку маркетингових досліджень в Україні, професії ресерчера та сучасним методам роботи з даними.

27 жовтня 2025 року відбувся всеукраїнський Радіодиктант національної єдності.

Колектив нашої бібліотеки долучився до написання Диктанту національної єдності — щорічної традиції, що об’єднує українців у всьому світі навколо рідного слова. Це не просто перевірка грамотності — це момент єднання, тепла і гордості за свою мову. Такі події нагадують, як важливо берегти українське слово щодня. Мова об’єднує нас навіть тоді, коли ми далеко одне від одного, і саме в цьому її сила. Символічно Радіодиктант проходить у День української писемності та мови - 27 жовтня.
Текст "Треба жити" для Радіодиктанту-2025 написала Євгенія Кузнєцова, а зачитала в прямому етері акторка Наталія Сумська.
Запрошуємо наших читачів до перегляду постійної оновленої книжкової виставки "Українська мова - духовний скарб нації" у читальній залі (прим. 1-0394).

Науково-технічна бібліотека КНУТД висловлює щиру подяку професору, доктору економічних наук, проректору з науково-педагогічної діяльності та економічних питань Бєлялову Таляту Енверовичу за подарунок, який урізноманітнив фонд наукової бібліотеки КНУТД з мистецької тематики.

Книга від видавництва ArtHuss, українською про візульну культуру - 

Колір і світло : пер. з англ. / Ч. Пікард, Дж. Кнопф, Гувейз, Н. Фоукс. - Київ : ArtHuss, 2024. - 384 с. - (Серія «Від майстрів мистецтва»).

У книзі представлено художників, які малюють звичайними фарбами, і тих, які створюють цифрові зображення. Їхній сукупний досвід величезний, і в цій книжці, першій із серії, вони детально знайомлять вас із теорією та дають практичні поради щодо роботи з кольором і світлом у створенні зображення. Кожен із художників має свій стиль — отже й технік, як втілити теорію на практиці.

Видання включає рекомендації від інших запрошених митців, які також є експертами в своїй галузі. Тож ви додатково ознайомитеся зі ще більшою кількістю стилів, навичок і засобів створення зображення.

Це не лише унікальна можливість детально вивчити взаємодію кольору та світла, а й комплексний практичний довідник, що завжди напохваті.

Ми щиро і безмежно вдячні за подаровану  книгу, бо впевнені – вона стане важливою частинкою фонду нашої бібліотеки, допоможе у забезпеченні освітнього процесу, відродженні культури та духовному зростанні і обов’язково знайде свого читача.

Науково-технічна бібліотека КНУТД - це не тільки інформаційне забезпечення науково-освітнього процесу університету, але й комунікаційний простір з безліччю різноманітних можливостей для організації івентів.
З великою приємністю повідомляємо, що студентство університету обирає для спілкування бібліотеку!
17 жовтня 2025 року у читальній залі - центрі комунікацій, відбувся вечір зустрічей, ініційований головою студентської ради факультету  Дизайн Дар'єю Карпенко та головою культурно-масового департаменту студентської ради Веронікою Омелянчук.
Учасники вечору отримали нагоду розширити коло своїх друзів та (можливо!) зустріти  своє кохання. Тепла, невимушена атмосфера створена організаторами заходу допомогла розкритись кожному. А формат speed dating - короткої розмови забезпечив мобільність та активність спілкування.
Шукачі споріднених душ отримували на реєстрації номер, який згодом називала ведуча, викликаючи пару для інтерв’ю . За допомогою запитань про хоббі, вподобання, погляди та інше, співрозмовники мали можливість дізнатися більше одне про одного, та вирішити, чи слід продовжувати стосунки, показуючи табличку з «так» чи «ні». Невеличка візитівка особистості у вигляді відповідей створила для багатьох пар ситуацію зацікавленості, бажання продовжити спілкування.

Сподіваємося, що пари які сформувалися зроблять життя молоді багатим та різноманітним, сповненим міцною дружбою та прекрасним коханням!

Бібліотека завжди відкрита для нових та креативних ідей!

Хто ще не відвідав інтерактивну виставку Ukraine WOW, яку відкрито на 14 колії‌ Центрального залізничного вокзалу, радимо це зробити найближчим часом, бо щастя довго не триває!

А це таки щастя - коли на вулиці дощ, вітер і холод, стати свідком справжнього освідчення в коханні Україні! Ви зануритесь в найцікавіші сторінки української історії та культури, пройдете пшеничним полем, побачите зблизька справжні артефакти, наприклад, шаблю і булаву Івана Мазепи або балетну пачку Варвари Карінської‌, почуєте голоси митців "Розстріляного Відродження", прочитаєте сценарій МУР «Ти. Романтика!», будете завмирати перед реконструйованим "Боривітром" Алли Горської, або величною козацькою чайкою... Розглядаючи зображення тризубів різних часів з різних джерел, можна буквально втратити відчуття часу, а порівнюючи оздоблення сільських хат з різних регіонів – знов його віднайти! Можна прикинути вартість J копії золотої Пекторалі та згадати Президентів України перед копією Пересопницького Євангелія. З найсучасніших експонатів  викликають гордість Нобелівська нагорода Олександри Матвійчук, Оскар Мстислава Чернова, Пулітцер Василіси Степаненко. Також можна подивитись відео про озброєння, яке виробляє Україна: САУ Богдана, дрон Sea Baby... Для любителів художньої фотографії є безліч цікавих фотозон, для інтелектуалів - можливість перевірити свої знання та прочитати інтерактивну інформацію. Виставка різнопланова, і кожен знайде на ній щось цікаве, відповідно до своїх уподобань, віку та сфери інтересів.

Я трохи заздрю кожному, хто ще тільки побуває на виставці, бо це дуже емоційно і надзвичайно цікаво! Це унікальна можливість відчути себе частиною і творцем історії України!

Текст: Олександра Чепілко