НТБ КНУТД

18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу — однієї з найтрагічніших сторінок нашої спільної історії. Цю дату було встановлено офіційною Постановою Верховної Ради України № 792-VIII від 12 листопада 2015 року, яка визнала геноцидом депортацію кримських татар у 1944 році.

Саме цього дня у 1944 році радянський тоталітарний режим розпочав масову депортацію кримських татар із їхньої історичної батьківщини — Криму. Цей злочин став цілеспрямованою спробою знищення кримських татар як корінного народу, позбавлення їх дому, мови, культури, історичної пам’яті та права на майбутнє.

Вивчення історії депортації та її наслідків є важливим не лише для формування історичних знань, а й для розвитку у здобувачів вищої освіти громадянської свідомості та прав людини, національної пам’яті. Це особливо актуально в умовах триваючої тимчасової російської окупації Криму та війни Росії проти України

Протягом 18-20 травня людей викидали з домівок і насильно вивозили у віддалені регіони СРСР без права повернення. О 3 годині ранку 18 травня співробітники НКВД, яких до цієї справи було залучено 32 тис, вдиралися в будинки, виділяли на збори від кількох хвилин до півгодини і зганяли людей. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Для перевезення яких було використано 67 ешелонів. За ці дні депортовано понад 180 тис. кримських татар.

Для багатьох ця дорога стала останньою: тисячі кримських татар загинули ще під час примусового переселення, а десятки тисяч — у перші роки вигнання через голод, хвороби та нелюдські умови життя. За офіційними даними НКВС лише за перші півтора року депортації загинуло майже 30 000 кримських татар, проте, число, підраховане Національним рухом кримськотатарського народу, є значно більшим.

Радянський режим намагався стерти саму пам’ять про кримських татар: ліквідував кримськотатарську автономію, заборонив етнонім «кримські татари», знищував мову, культуру та історію, забороняв повертатися на Батьківщину.

У наш час Крим залишається територією системних порушень прав людини: політичні репресії та правосуддя, дискримінація; примусова мобілізація; колонізація; інформаційна ізоляція.

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу є не лише даниною минулому — це протест проти дій РФ яка  продовжує політику геноциду 1944 року. Ключовою метою України залишається деокупація та повне відновлення прав кримськотатарського народу.