НТБ КНУТД

25 квітня 2024 р. в Київському національному університеті технологій та дизайну вперше відбувся науковий семінар, приурочений Міжнародному дню ДНК.

Захід було проведено у форматі популяризації історичних фактів та ролі українських науковців у контексті формування генетики; висвітлення технічних аспектів світового наукового відкриття структури ДНК; ознайомлення із аспектами сучасної цитогенетики та вірусології; презентації соціо-культурних експедицій стежками науковців-співвітчизників та розвитку напряму біоніки в архітектурі та дизайні на основі структури ДНК.

Ініціативна група працівників кафедри біотехнології шкіри та хутра та науково-технічної бібліотеки долучила до підготовки та проведення наукового семінару талановите студентство КНУТД та КІТУЦ, а також представників української наукової спільноти.

З вітальним словом від керівництва університету та факультету хімічних та біофармацевтичних технологій до учасників наукового семінару звернулась Олена Мокроусова, завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра, д. т. н., професор. Олена Романівна акцентувала на важливості свідомої позиції людства до знань генетики та долучення до світових тенденцій у щорічному святкуванні відкриття ДНК та геному людини, що набуло фактичного підтвердження представленими результатами опитування навесні 2024 року 173 респондентів щодо генетизації суспільства.

З вітальним словом від керівництва університету та факультету хімічних та біофармацевтичних технологій до учасників наукового семінару звернулась Олена Мокроусова, завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра, д. т. н., професор. Олена Романівна акцентувала на важливості свідомої позиції людства до знань генетики та долучення до світових тенденцій у щорічному святкуванні відкриття ДНК та геному людини, що набуло фактичного підтвердження представленими результатами опитування навесні 2024 року 173 респондентів щодо генетизації суспільства/

Цьогорічний День ДНК у КНУТД було присвячено 100-річчю з дня видання наукової праці «Матеріальні основи спадковості» Григорія Андрійовича Левитського – фундатора цитогенетики, який народився, навчався і працював в Україні та загинув у сталінських таборах. Про значний внесок досягнень професора, доктора біологічних наук, члена-кореспондента АН СРСР Г. А. Левитського в світову науку розповіла автор та ідейний натхненник заходу Тетяна Щербатюк, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра, д. б. н., професор.

Завершився науковий семінар виступом відомого фізика за фахом та дослідника історії за покликанням Василя Шендеровського, провідного наукового співробітника Інституту фізики НАН України, д. ф-м. н., професора, віцепрезидента Українського фізичного товариства, лауреата премій Фонду Тараса Шевченка та імені Івана Огієнка, автора нарисів про видатних учених з українським корінням, які зробили значний внесок у розвиток світової науки «Нехай не гасне світ науки».

Василь Шендеровський зібрав понад 200 біографій українських вчених, які з різних причин були маловідомими: або були змушені залишити Батьківщину, або знищені московською ідеологічною системою. Отже, новим зустрічам із чудовим автором – бути!

Так, планами про нові науково-пізнавальні та культурологічні заходи, завершився перший у КНУТД «Міжнародний день ДНК-2024», присвячений сторіччю з дня видання наукової праці «Матеріальні основи спадковості» Григорія Андрійовича Левитського.