НТБ КНУТД

Глущенко Ю. З бліндажа за ґрати. Київ : Пропала грамота. 2021. 208 с.

 "Цією книгою ми хочемо показати, українські ветерани не стають гіршими, потрапивши за грати. Вони такі ж люди, як і ми, вільні, а іноді - і кращі за деяких, які лишаються на волі та відкрито проводять проросійську політику в Україні". Андрій Білецький, перший командир полку "Азов".

Збірка "З бліндажа за ґрати" складається зі спогадів військових, які з тих чи інших причин опинились в місцях позбавлення волі. Ця книга з одного боку дуже "чоловіча", бо майже всі її герої - чоловіки, яких доля добряче "потріпала", і які багато чого бачили на своїх звивистих життєвих шляхах. Але водночас вона буде дуже своєчасною і для жінок, які чекають вдома на своїх коханих, синів, братів... Вона допоможе краще їх зрозуміти, побачити не просто злочинця, а живу людину із загостреним відчуттям справедливості. Ті, хто пройшли пекло війни, не завжди можуть знайти себе у мирному житті, часто намагаються вирішувати проблеми так, як це було там, в окопах.

Книжка звучить різними голосами. За кожною розповіддю, сповіддю бачимо зламану долю, або навпаки - рішучий намір все виправити і почати життя в чистого аркуша. Герої дуже різні. Одні детально і відверто розповідають, що сталося і визнають провину, інші згадують про причини засудження дуже завуальовано, деякі впевнені, що їх було засуджено несправедливо. Але майже всі детально розповідають про побут, порядки і закони в місцях утримання. Це і зрозуміло, бо в даний момент життя цих людей повністю підпорядковано чужим правилам і суворим законам.

Книга була видана в 2021 році. Її герої - бійці АТО/ООС. Ми добре пам'ятаємо той час, коли в суспільстві панувало таке собі зневажливе відношення до АТОшників, їх бід. Зрозуміло, що з початком повномасштабного вторгнення проблема ще більше загострилась, багато раніше мирних людей, які взяли до рук зброю, отримали поранення, контузії, зазнали непоправних психологічних травм. "На фронті ці люди проявили найкращу з рис: здатність віддати життя за щось більше - Батьківщину, Націю, Державу, родину... Кожен - особистість, варта уваги і пошани..."

Читаючи спогади деяких бійців, звертаєш увагу на дуже зрілі політичні погляди, глибоке знання літератури, жагу до навчання.

"Війна змінила нашу державу - через її випробування пройшли сотні тисяч чоловіків, які не сховалися від обов'язку перед Батьківщиною. Та коли вони повернулися з фронту до цивільного життя - виявилося, що держава і суспільство не готові надати їм інструменти ресоціалізації... Однак ставити хрест на людині, яка у важкий час стала на захист народу, а потім оступилася - неправильно".

Кожний злочин неодмінно має бути покараним. Неважливо, чи є злочинець патріотом України, цивільним, чи військовим. Але неупередженість суспільства щодо військових в багатьох випадках може запобігти вчиненню злочину, і точно буде сприяти справедливості.