| Подорожуємо Житомирщиною |
| Соціокультурна діяльність - Мистецькі огляди |
| Понеділок, 04 травня 2026, 09:51 |
|
Спільнота КНУТД продовжує відкривати для себе маловідомі сторінки історичної та культурної спадщини України за допомогою екскурсій, організованих Первинною профспілковою організацією КНУТД. Цього разу це була мандрівка по Житомирщині, яка відбулася 25 квітня 2026 року. Романтичного настрою подорожі задала перша зупинка у Солотвино, з мальовничим озером, господарями якого є пара лебедів та будиночком «Рибака», який як старовинна скриня зберігає речі декоративно-прикладного мистецтва місцевих майстринь. Своєю суворою красою зовні та внутрішнім світлом вразив Костел Святої Клари у Городківці, оточений віковими липами на березі ставу. Ініціатором будівництва храму був польський письменник Є. Івановський, який присвятив костел святій Кларі, покровительці своєї матері. Храм освятили у 1913 році. За будівництво відповідали польські майстри під керівництвом архітектора Е. Яблонського. Поєднання елементів романського та готичного стилів надають костелу казковий вигляд середньовічного замку, що створює особливий шарм.
Гостинно зустрів Бердичів - місто-фортеця, яке неофіційно називають «Волинським Єрусалимом» через його глибоку єврейську історію. Місто відоме як перехрестя чотирьох культур: української, польської, єврейської та французької. Співробітники КНУТД відвідали величний Монастир босих кармелітів (Klasztor warowny Karmelitów) – католицький монастир XVІІ століття, пам’ятку архітектури, з 1998 року Всеукраїнський санктуарій Матері Божої святого скапулярію. Санктуарій Бердичівської Богородиці розташований в архітектурному комплексі XV-XVIII ст., що включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костел. З Бердичівом пов’язана історія кохання французького письменника Оноре де Бальзака та графині Евеліни Ганської. В Костелі Святої Варвари відбулося вінчання пари, після 17 років активного листування. Поруч з містечком, у селищі Верхівня Ружинського району зберігся граціозний маєток Ганських у стилі ампір, родинна церква, винний погреб, господарські будівлі, в оточенні пейзажного парку.
Перлиною споруди виявились ліплення, що збереглися у первинному вигляді, не дивлячись на поважний вік та музей Оноре де Бальзака. Зараз тут розміщується Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу, впорядковано парк, відновлена церква, відкрито вхід до родинної усипальниці. Мандрівка виявилась чудовою! Вона вразила архітектурним розмаїттям, глибинною історією, романтизмом, літературою, а ще чудовими краєвидами «ланів широкополих», та лелекою, що ходить за трактором по чорній, свіжій ріллі. Висловлюємо подяку нашій Первинній профспілковій організації за можливість долучитися до мандрівок чарівними містами України. |


















