НТБ КНУТД

Віримо в ЗСУ і призначаємо чергові вебінари українською від Clarivate.

Research Smarter Про фінансування наукових досліджень

26 січня 2023 (10:15–11:15)

Стратегічні плани науково-дослідних установ та фінансових установ є центральним елементом планування та визначення майбутнього напрямку, тому відстеження фінансування та впливу досліджень є надзвичайно важливим.

Приєднуйтесь до нас, щоб дізнатися більше про аналіз фінансування досліджень, в тому числі про те, як визначити історичні тенденції та узгодити результати з вашим стратегічним планом. Ми також розкриємо ландшафт фінансування у вашій спеціальності, хто фінансує лідерів у вашій галузі та багато іншого.

Реєстрація

Відкритий доступ в Україні та світі

9 лютого 2023 (16:15–17:15)

Традиційний вебінар на честь річниці оголошення Будапештської ініціативи відкритого доступу. Що таке відкритий доступ, відкрита наука. Можливості, виклики науковцям установам, державі. Хто і як і скільки платить за публікацію, як друкуватися безкоштовно.

Реєстрація

Публікаційний процес в деталях

9 березня 2023 (16:15–17:15)

Оприлюднення результатів дослідження є важливим етапом кожного дослідження. Де і як буде опубліковані ваші данні матиме вплив на подальшу кар’єру, отримання визнання колег, можливість встановлення ефективних партнерств, отримання грантового фінансування. На вебінарі чому і як обрати видання що індексуються у Web of Science, як зберегти цей список, які бізнес-моделі видань і як опублікуватися безкоштовно, рецензування і його види, оформлення публікацій за форматом видання.

Реєстрація

З нагоди 300-річчя філософа Григорія Сковороди Національний музей Тараса Шевченка презентував виставковий проєкт «Сковорода. На межі світів».  На думку кураторів виставки, ми зараз перебуваємо на межі світів. Тож шлях, який обрав свого часу Григорій Сковорода, може слугувати для нас орієнтиром. Це шлях до пізнання себе, який ніколи не закінчується, на якому людина ділиться досвідом і приймає досвід. У рамках експозиції за допомогою численних інтерактивних елементів глядачам запропоновано широкий простір для власних пошуків та рефлексії над ідеями найвпливовішого українського філософа.

Мистецький проєкт був умовно розділений на три зали. У першій залі, де «Шлях до щастя лежить через серце» на допомогу приходили підказки від Григорія Сковороди, майстерно оформлені каліграфом Олександром Чекалем у вигляді червоних альбомів з категоріями: «Серце», «Розум», «Воля», «Любов», «Життєве призначення». Друга зала проєкту мала назву «Ви є світлом у темряві», де відвідувачі занурювалися у напівтемряву, продовжуючи шукати відповіді на власні запитання та отримуючи підказки від Григорія Сковороди у вигляді променів світла. У третій залі експоновано живопис Олександра Ройтбурда, кожна з картин художника доповнена цитатою з творів Григорія Савича. Центральне місце в експозиції належить портретові видатного філософа під назвою «Сковорода народився». На думку організаторів проєкту, попри те, що ці дві унікальні постаті жили та творили у зовсім різні епохи та часи, у них є дещо спільне.

В Українському домі у Києві презентували виставково-мистецький проєкт «Світ Сковороди», приурочений до 300-річчя від дня народження видатного українського філософа, мислителя, поета і педагога. Завдяки формату 3D-туру відвідувачі мали змогу прогулятися пам'ятними місцями мислителя, поглянути на село Сковородинівку до влучання російських ракет і після. Також можна було побачити вцілілу статую Григорія Сковороди зі зруйнованого музею у Сковородинівці. В експозиції були представлені цінні артефакти того часу: рукописи, автографи, першодруки, списки, графіка та малюнки Григорія Сковороди, надані Інститутом літератури. Впродовж виставки відвідувачів супроводжувала барокова музика.

Починаючи із періоду незалежності української держави, на знак пошани до пам’яті померлих під час Голодомору людей кожну четверту суботу листопада по усьому світу запалюються свічки пам’яті.

цивілізований світ, окрім Російської Федерації, визнає факт штучно спланованого голодомору, а відтак, такого, який носить характер геноциду по відношенню до українців. Аргументами є факти, що не можна називати штучним голодом брак їжі у час суцільної колективізації, жертвами якого на теренах бувшого Радянського Союзу стали за різними підрахунками від восьми до десяти мільйонів людей на період 1928-1933рр.

Для користувачів науково-технічної бібліотеки Київського національного університету технологій та дизайну, в першу чергу для студентства, представлена виставка «Голодомор в Україні мовою фактів» до 101 роковин початку масового голодомору 1921-1923 рр., 90 роковин початку голодомору 1932-1933 рр. та 76 роковин початку масового штучного голодомору 1946-1947 рр.

Відділ обслуговування науковою літературою організовує виставки видань, присвячених Голодомору, які щорічно поповнюються, тому що факти жахливих подій знищення українського народу доповнюються вченими-істориками, громадськими діячами.

Так, на сьогоднішній день, у межах України та за кордоном незаперечним є факт, що голод було створено штучно, а відтак, мова йде про планомірний геноцид українців. Зважаючи на історичну інформацію, аналіз карт (виділення територій, охоплених голодом) та свідчення очевидців існування спеціально спланованого голоду у 1932-1933роках є беззаперечним.

Сьогодні в умовах війни Росія продовжує використовувати голод як інструмент впливу та зброю. Голодомори – це зброя кривавих імперій. На жаль, Україна у черговий раз стала платформою використання такої зброї. Оновлена російська агресія проти народу України доповнилася зерновим шантажемдля всього світу, а для країн Африки та Близького Сходу стала загрозою голоду. Адже Україна відіграє ключову роль у постачанні зерна на міжнародному ринку. Внаслідок російських обстрілів та присутності флоту РФ у Чорному морі поставки вітчизняного зерна були заблоковані майже на півроку до країн Північної Африки, Близького Сходу та Європи.

Для істориків ситуація пов’язана із голодомором є очевидною і ясною. Мова йде про те, що однозначно у 1932 році відбулося вбивство голодом величезної кількості людей. Цей масовий голод був складовою частиною геноциду, бо якраз в ті часи основним носієм духовності, культури, мови, традицій були селяни. Варто відмітити, що крім іншого убивали саме українську інтелігенцію, а також було ліквідовано українську церкву, адже без мови та без віри немає держави.

Крокуючи сторінками видань, зібраних у бібліотеці КНУТД, проаналізувавши спогади очевидців, ми можемо говорити про те, що намагаючись вижити люди використовували такі форми поведінки, які можна назвати цілою системою – стратегіями зовнішньо обумовлених дій населення України (основними стратегіями переживання голоду). Зокрема, це стратегія м’якого пасивного пристосування, стратегія активного пристосування та стратегія агресивного пристосування. Варто також сказати проте, те що переживання голоду, очевидність смерті й стирання меж людяності через тотальне незадоволення простих людських потреб у харчуванні не тільки негативно впливало на психіку людей, але й на генетичному рівні є частиною пам’яті, яка передається із покоління у покоління. Відчуття нащадками жертв Голодомору причетності до тяжкої історії власного народу дає також поштовх до героїчних вчинків і свідомих дій сьогодні.

Для молоді, для всіх поколінь українців на віки день пам’ятіжертв Голодомору має бути незгасимою свічною пам’яті у душі та передаватися поколіннями у долонях. Адже примітним аспектом голодомору були намагання влади стерти його з людської пам'яті. Ще недавно радянська позиція в цьому питанні була однозначною: заперечувався сам факт голоду, довгий час режим забороняв навіть згадувати про цю трагедію.

Сьогодні ми також висловлюємо найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їх сім'ям.

Осмислення наслідків геноциду в публічному просторі, збільшення обізнаності про цю трагедію, прийняття духовного, історичного і культурного спадку,виховання поваги до прав людини сприятимуть формуванню національної ідентичності українства сьогодні.

Запрошуємо читачів переглянути видання, знайти нову інформацію, поповнити скарбницю знань, а також запалити свічку у своїх долонях на знак пам’яті та пошани до мільйонів українців, які загинули внаслідок геноциду.

Додаткові матеріали, рекомендовані Українським Інститутом Національної Пам’яті:

1.  Геноцид Голодом

2.  Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів

3.  Енциклопедія голодомору 1932–1933 років в Україні

4.  Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»

5.  Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні

6.  Розділ порталу Державного комітету архівів України, присвячений Голодомору

7.  Сайт Українського інституту національної пам’яті

8.  Спецпроект «Історичної правди» — «Голодомор 1932–1933»

9.  Український науковий інститут Гарвардського університету. Проект. Мапа. Великий голод

100 років тому відбулося відкриття Київської картинної галереї, одного з найстаріших музеїв Києва. Музей засновано у 1917 р., він відкрився 12 листопада 1922 року під опікою Всеукраїнської академії наук під назвою Київська картинна галерея. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів Терещенків. До свого 100-річчя Національний Музей Київська картинна галерея презентує виставковий проєкт «Анатолій Криволап. Класичний живопис» - ретроспективу творчості одного з найвідоміших у світі представників сучасного українського живопису, лауреата Шевченківської премії Анатолія Криволапа. В 6 залах представлено декілька десятків робіт з його особистого фонду, які експонуються вперше.

Художник - майстер нефігуративу, картини якого відображують енергію чистого кольору, вважає мистецтво шляхом до самопізнання власних можливостей: інтелектуальних, духовних, емоційних, і представляє особистий творчий доробок як осмислення автентичності. Експериментуючи з кольором, він ішов від пейзажу до абстракції, поступово використовуючи мінімум деталей, формуючи погляд на рівні відчуття. Митець відомий ще й тим, що у 2016-му році заснував премію для студентів художніх ЗВО. Її мета – підтримка високого рівня майстерності. «Премія даватиме можливість поїхати в художні столиці, подивитися музеї, що є дуже корисним для академічного навчання», — розповів Анатолій Криволап.

21 листопада, у День гідності й свободи, українців та весь демократичний світ закликають пов’язати жовту стрічку, викласти у соцмережі фото з нею та хештегом #ЖовтаСтрічка. Флешмоб організовують щоб підтримати опір на окупованих територіях.

17-го листопада українська спільнота відзначає День студента!

Для чого потрібно вчитися? Щоб пізнавати навколишній світ, розвивати себе як особистість, здобувати знання, ставати професіоналом. Адже людина яка здобула вищу освіту, завжди здолає будь-які життєві труднощі.

Науково-технічна бібліотека КНУТД приєднується до привітань на адресу всіх студентів і викладачів. Бажаємо вам завжди бути переможцями, не втрачати дух свободи і впевнено дивитись у завтрашній день!

Студентство - це особливий світ, в якому варто побувати!

Що ж таке – бути студентом?: реалізовувати свої мрії:

• ви здобуваєте освіту, яка стане запорукою здійснення ваших прагнень;
  
• знайомитись з якомога більшою кількістю людей;
  
• знайти нових друзів у студентській спільноті, брати участь у конференціях чи роботі громадських організацій; визначатись зі своїми пріоритетами та здобувати досвід: практика / стажування / волонтерство / робота під час навчання в університеті допоможуть зрозуміти, що вам подобається робити, що точно не подобається, які умови вас задовольняють, а що ви ніколи не зможете терпіти. Крім цього, ви дізнаєтесь, як влаштовані різні компанії та сфера загалом;
  
• розширювати світогляд та відкривати нове: навчання, змістовні лекції, непересічні особистості викладачів, івенти вашого міста збагатять вас новими знаннями, допоможуть не просто дискутувати про майбутню професію або про сучасне мистецтво, літературу, чи останні новини, а й відкриють для вас необмежені можливості, вакансії, проєкти;
• літати, падати, підніматись, сміятись, кохати, помилятись, знаходити, йти далі!

З Міжнародним днем студентів Вас!

11.11.22 року у приміщенні читального залу гуманітарних та періодичних видань науково-технічної бібліотеки КНУТД пройшли літературні читання з нагоди відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Ініціаторами заходу стали НТБ та кафедра філософії та культурології факультету культурних і креативних індустрій.

Філософія Григорія Сковороди залишається близькою і сучасною для нових поколінь, попри те, що змінилося кілька епох. У кожній новій генерації зустрічаються люди, які сприймають світ через призму поглядів Григорія Савича: літературні читання творів українського філософа студентами КНУТД тому підтвердження.

Бібліотека КНУТД зустріла студентів книжковою виставкою видань творів Григорія Сковороди, запрошенням до читання та дослідження творчості філософа. Про унікальність та світове значення «філософії щастя» Григорія Сковороди у вступному слові розказала кандидат філософських наук, доцент Руслана Множинська, а студенти підготували наукові доклади по творчості українського філософа.

Учасники літературних читань із задоволенням підтримали флешмоб «Ukraine: Philosophy: Skovoroda» - зробили фото з особистим улюбленим висловом Григорія Сковороди.

Сучасний стан розвитку нашого суспільства прикметний зростанням етнічної свідомості народу, посиленням його інтересу до вітчизняної давнини, усвідомлення необхідності збереження традиційного народного мистецтва як генофонду його духовності. Народне мистецтво в Україні є складником національного способу життя, виразником його етнічних ідеалів. Любов до рідної мови, обряду, традиційного ремесла і в цілому – до розуміння сутності національних цінностей плекає і формує любов до рідного краю, до своєї Батьківщини. Важливим сьогодні є засвоєння цілісності та різноманітності культурного досвіду й набутку народу, що дає розуміння закономірностей розвитку народного мистецтва.

Звернення до життєдайних джерел народного мистецтва, до збереження та оновлення всіх його видів і жанрів – це усвідомлення свого родоводу, духовних традицій, це відродження українського народу.

Народне мистецтво є складним, багатогранним явищем культури. Воно охоплює всі види народної творчості, що розвиваються як єдиний комплекс і органічно входить у життя народу протягом усієї історії людства. Воно відображає його смаки та вподобання, поняття про красу, морально-етичні норми й у своєму загальному значенні виступає як «ідеологія життєтворення».

Декоративне мистецтво – це особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована законам розвитку, має свою особливу художньо-образну мову. Основна його мета – естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми творами намагаються естетично прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси і доцільності. Водночас декоративне мистецтво стає образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.

Матеріал з видання: Кара-Васильєва, Тетяна. Декоративне мистецтво України XX століття. У пошуках "Великого стилю" [Текст] / Т. Кара-Васильєва, З. Чегусова. - Київ : Либідь, 2005. - 280 с.

Сьогодні, 9 листопада, наша країна відзначає День української писемності та мови. Це свято, яке було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го, відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ».

Українська мова входить до 30 найпоширеніших мов світу. Носіями української мови є майже 45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Поширена наша мова також у Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де проживають українці. На честь свята жителі України також можуть написати Радіодиктант національної єдності, який започаткований у 2000 році.

До вашої уваги бібліотека пропонує книжкову виставку до Дня української писемності та мови на абонементі обслуговування науковою літературою.